Відкрити головне меню

Стефано Ераніо

італійський футболіст і футбольний тренер

Стефано Ераніо (італ. Stefano Eranio, нар. 29 грудня 1966, Генуя) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Стефано Ераніо
Stefano Eranio, Genoa.jpg
Особові дані
Народження 29 грудня 1966(1966-12-29) (52 роки)
  Генуя, Італія
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1975
1975-1984
Італія «Молассана Боера»
Італія «Дженоа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984–1992 Італія «Дженоа» 213 (13)
1992–1997 Італія «Мілан» 98 (6)
1997–2001 Англія «Дербі Каунті» 95 (7)
2002–2003 Італія «Про Сесто» 15 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1990–1997 Італія Італія 20 (3)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2002–2003 Італія «Про Сесто» (помічник)
2004–2006 Італія «Мілан» (мол.)
2013 Італія «Дженоа» (дублери)
2015 Італія «Ліворно» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 березня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 березня 2018.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Дженоа» та «Мілан», а також національну збірну Італії.

Триразовий чемпіон Італії. Триразовий володар Суперкубка Італії з футболу. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Володар Суперкубка УЄФА.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 29 грудня 1966 року в місті Генуя. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Молассана Боера» і «Дженоа».

У дорослому футболі дебютував 1984 року виступами за команду клубу «Дженоа», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 213 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Дженоа», був основним гравцем команди. Розпочинав грати за неї у другому дивізіоні, а в сезоні 1088/89 допоміг генуезьцям підвищитися у класі до Серії A.

1992 року одного з лідерів «Дженоа» запросив до своїх лав найсильніший італійський клуб того періоду, «Мілан». Ераніо відіграв за «россонері» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Повноцінним гравцем основного складу не став, проте регулярно з'являвся на полі, взявши участь у майже ста матчах чемпіонату. За цей час тричі виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Суперкубка Італії з футболу (двічі), переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.

1997 року, після завершення діючого контракту з «Міланом», на правах вільного агента приєднався до англійського «Дербі Каунті». Відіграв в Англії чотири сезони, протягом який став одним з улюбленців місцевої публіки. Згодом неодноразово включався до різноманітних списків найкращих гравців в історії «Дербі Каунті». 2001 року прийняв рішення завершити професійну ігрову кар'єру.

Проте за рік ще на один сезон повертався на футбольне поле, протягом 2002–2003 років поєднував роботу помічника головного тренера нижчолігового італійського «Про Сесто» з виступами у складі його команди.

Виступи за збірнуРедагувати

1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 20 матчів, забивши 3 голи. До заявки італійської збірної на жодний з великих міжнародних турнірів не потрапляв.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру, 2002 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Про Сесто», в якому на сезон відновлював й свою ігрову кар'єру.

Протягом 2004–2006 років працював з однією з юнацьких команд «Мілан», а 2013 року повертався до іншої своєї команди, «Дженоа», в якій тренував дублюючий склад.

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Ліворно», в якому Стефано Ераніо був асистентом головного тренера протягом частини 2015 року.

Статистика виступівРедагувати

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
22/12/1990 Лімасол Кіпр   0 – 4   Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
13/02/1991 Терні Італія   0 – 0   Бельгія товариський матч -
01/05/1991 Салерно Італія   3 – 1   Угорщина Відбір до ЧЄ 1992 -
05/06/1991 Осло Норвегія   2 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
16/06/1991 Стокгольм Італія   3 – 2   СРСР Scania Cup -
25/09/1991 Софія (місто) Болгарія   2 – 1   Італія товариський матч -
13/11/1991 Генуя Італія   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 1992 -
25/03/1992 Турин Італія   1 – 0   Німеччина товариський матч -
09/09/1992 Ейндговен Нідерланди   2 – 3   Італія товариський матч 1
14/10/1992 Кальярі Італія   2 – 2   Швейцарія Відбір до ЧС 1994 1
18/11/1992 Глазго Шотландія   0 – 0   Італія Відбір до ЧС 1994 -
19/12/1992 Валлетта Мальта   1 – 2   Італія Відбір до ЧС 1994 -
22/09/1993 Таллінн Естонія   0 – 3   Італія Відбір до ЧС 1994 -
13/10/1993 Рим Італія   3 – 1   Шотландія Відбір до ЧС 1994 1
16/02/1994 Неаполь Італія   0 – 1   Франція товариський матч -
25/03/1995 Салерно Італія   4 – 1   Естонія Відбір до ЧЄ 1996 -
19/06/1995 Лозанна Швейцарія   0 – 1   Італія товариський турнір -
21/06/1995 Цюрих Італія   0 – 2   Німеччина товариський турнір -
22/01/1997 Палермо Італія   2 – 0   Північна Ірландія товариський матч -
29/03/1997 Трієст Італія   3 – 0   Молдова Відбір до ЧС 1998 -
Усього Матчів 20 Голів 3

Титули і досягненняРедагувати

«Мілан»: 1992-1993, 1993-1994, 1995-1996
«Мілан»: 1992,[1] 1993, 1994[1]
«Мілан»: 1993-1994
«Мілан»: 1994

ПриміткиРедагувати

  1. а б Був у заявці на гру, проте на поле не виходив.

ПосиланняРедагувати