Степанов Семен Степанович

Семе́н Степа́нович Степа́нов (10 (22) травня 1893, Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія — невідомо) — радянський військовий та державний діяч, капітан 2-го рангу. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Степанов Семен Степанович
Народився	10 (22) травня 1893 Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	солдат
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

Біографія

Народився 10 (22) травня 1893(18930522) року в Херсоні, тепер Херсонська область, Україна в багатодітній родині. Батько працював на лісопильних заводах, ходив на судах торговельного флоту, помер 1915 року. Мати була домогосподаркою, померла 1912 року, у родині було четверо дітей.

У 1906–1908 роках навчався в Миколаєвському ремісничому училищі, в 1908–1911 роках — у Санкт-Петербурзі, у Путиловському ремісничому училищі. У 1911 році працював ливарником на Обуховському заводі в Санкт-Петербурзі, у 1911–1913 роках — на французькому заводі в Миколаєві.

У жовтні 1913 року був призваний на Чорноморський флот, служив матросом у Миколаївському півекіпажі, командором на крейсері «Кагул» та в 3-й винищувальній бригаді на Дунаї. 1916 року переведений в Окрему Балтійську бригаду Південно-Західного фронту.

Після лютневої революції 1917 року брав участь в революційному русі на Чорноморському флоті в Одесі, Севастополі, Криму. З червня 1917 року — член РСДРП(б). Після затоплення кораблів Чорноморського флоту в 1918 році командував загонами моряків на боці Червоної армії в боях на Україні, Кубані, Поволжі.

У 1920–1928 роках служив на Чорноморському флоті, займав командні посади на крейсері «Комінтерн», канонерських човнах.

У 1928–1937 роках — командувач дивізіону тральщиків Дніпровської військової флотилії, в 1937–1941 роках — командувач Київської військово-морської бази.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Петровській виборчій окрузі № 74 міста Києва.

19 вересня 1941 року залишив Київ та з боями пробився до радянських військ. Брав участь у боях за Сталінград, очолював Саратовську військово-морську базу Волзької річкової флотилії. У травні 1943 — травні 1944 року — начальник відділу Управління тилу Північного флоту. У боях був чотири рази поранений.

З липня 1944 року — заступник начальника відділу суднопідйомної та аварійно-рятувальної служби Дніпровської військової флотилії.

З січня 1945 року — заступник начальника Дніпро-Бузького військово-відновлювальне управління Головного військово-річкового управління.

Делегат XIV з'їзду КП(б)У, XVIII з'їзду ВКП(б).

Нагороди

• орден Леніна (20.11.1945, за вислугу років);
• орден Червоного Прапора (1928);
• орден Червоної Зірки (1938);
• медалі «XX років РСЧА», «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною».

Джерела

• Степанов Семен Степанович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 177–180.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 70.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
• Степанов Семен Степанович, 1893 г. р., капитан 2-го ранга. Наградной лист // Сайт «Подвиг народа». (рос.)
• Семен Степанович Степанов, капітан 2-го рангу, орденоносець. Кандидат в депутати Верховної ради УРСР від Петрівської виборчої округи м. Києва [фото П. Андрієнка] // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1938. — № 120 (4926). — 28 травня. — С. 1.
• Шульман Д. Відважний командир // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1938. — № 120 (4926). — 28 травня. — С. 3.