Старченко Іван Васильович

Ста́рченко Іва́н Васи́льович (6 серпня 1900, Золочів, нині Харківської області — 20 березня 1934, Шкло, Львіське воєводство) — український військовий діяч, хорунжий Армії УНР, просвітянин.

Іван Васильович Старченко
Народження	6 серпня 1900(1900-08-06) Золочів
Смерть	20 березня 1934(1934-03-20) (33 роки) Шкло
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	хорунжий
Війни / битви	Радянсько-українська війна Перший зимовий похід
Нагороди	Орден «Залізний хрест» (УНР)

Життєпис

Старченко Іван народився 6 серпня 1900 року у м. Золочів (тепер райцентр Харківської області) в родині полковника російської армії. Закінчив Полтавський кадетський корпус. Учасник Української Революції 1917—1921 років. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців. Військове звання — хорунжий Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу. Закінчив Юнацьку школу в Кам’янці-Подільському (1920).

Від жовтня 1923 року разом з іншими інтернованими вояками Армії УНР мешкав та працював на Бабино-томахівській цукроварні, що в селі Бабин, на той час Бугринська ґміна, Рівненський повіт, Волинське воєводство, Польської Республіки. Відомо, що у 1930 році працював на посаді завідувача фірмовим магазином цукрозаводу. Брав участь у місцевій «Просвіті» (Просвітянська хата).

Помер Іван Старченко 20 березня 1934 року, у санаторії м. Шкло, поблизу Львова. На його похороні, від імені української еміграції, прощальну промову виголосив хорунжий Армії УНР, згодом, відомий скульптор Сергій Литвиненко.

Джерела та посилання

• Імена самостійної України (1917—1924). db.geroika.org.ua. Героїка. Процитовано 28 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Р. П. Давидюк Організовані трудові осередки інтернованих Армії УНР у Волинському Воєводстві // Військово-науковий вісник. — 2018. — № 29. — С. 101—110.
• Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга 2. — Київ : Темпора, 2011. — С. 213, 285. — ISBN 978-617-569-041-3.