Старогольське (Воронезька область)
Старогольське (рос. Старогольское) — село у Грибановському районі Воронезької області Російської Федерації.
село Старогольське | |
---|---|
Старогольское | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Грибановський район |
Поселення | Новогольське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20213856002 |
Код ЗКТМО: | 20613456106 |
Основні дані | |
Населення | 116 (2010)[1] |
Поштовий індекс | 397229 |
Телефонний код | +7 47348 |
Географічні координати: | (2010)[1])_region:RU_ 51°28′06″ пн. ш. 41°28′57″ сх. д. / 51.468333333333° пн. ш. 41.4825° сх. д. |
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Мапа | |
| |
Населення становить 116 осіб (2010)[1]. Входить до складу муніципального утворення Новогольське сільське поселення.
Історія
ред.Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я.
За даними на 1859 рік у державному селі Старогольське (Старогальське) Новохоперського повіту Воронізької губернії мешкало 736 осіб (373 чоловіки та 363 жінки), налічувалось 99 дворових господарств[2].
Станом на 1886 рік у селі Новогольської волості Новохоперського повіту населення становило 1038 осіб, налічувалось 134 двори, існувала лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1270 осіб (639 чоловічої статі та 631 — жіночої), з яких 1152 — православної віри[4].
За даними на 1900 рік населення зросло до 1369 осіб (705 чоловічої статі та 664 — жіночої), налічувалось 181 дворове господарство[5].
Від 1935 року належить до Грибановського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.
Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Новогольське сільське поселення[6].
Населення
ред.2010[7] |
---|
116 |
Примітки
ред.- ↑ а б Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2107)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-36. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4723)
- ↑ Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области»
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
Це незавершена стаття з географії Воронезької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |