Відкрити головне меню

«Старим тут не місце» (англ. No Country for Old Men) — фільм 2007 року. На 18 вересня 2018 року фільм займав 157-му позицію у списку «250 кращих фільмів за версією IMDb».

Старим тут не місце Picto infobox cinema.png
англ. No Country for Old Men
No country for old men 2007.jpg
Жанр трилер, драма, кримінал, нео-вестерн
Режисер Джоел Коен
Ітан Коен
Продюсер Джоел Коен
Ітан Коен
Скотт Рудін
Сценарист Джоел Коен
Ітан Коен
На основі No Country for Old Men[d]
У головних
ролях
Томмі Лі Джонс
Хав'єр Бардем
Джош Бролін
Вуді Гаррельсон
Келлі МакДональд
Оператор Роджер Дікінс
Композитор Картер Бервелл
Кінокомпанія Miramax Films
Тривалість 122 хв.
Мова англійська і іспанська
Країна США США
Рік 2007
Кошторис $ 25 000 000
Касові збори $ 171 627 166
IMDb ID 0477348
miramax.com/movie/no-country-for-old-men
Старим тут не місце у Вікісховищі?

Зміст

СюжетРедагувати

Фільм починається з показу пустинних заміських пейзажів західного Техасу в липні 1980 року, тоді як за кадром місцевий шериф Ед Том Белл (Томмі Лі Джонс) розповідає про зміни, що відбуваються: злочинці в регіоні стають дедалі жорстокішими. Як тільки він закінчує розповідь, на одній із доріг Техасу помічник шерифа заарештовує злочинця. Ним виявляється найманий вбивця Антон Чегур (Хав'єр Бардем), який незабаром здійснює втечу з поліцейського відділку, задушивши при цьому помічника шерифа за допомогою своїх наручників, відразу після того як полісмен закінчує розмову телефоном.

У цей час Левелин Мос, ветеран В'єтнамської війни, а нині зварювальник, полюючи на антилоп недалеко від Ріо-Гранде, виявляє місце кривавої бійні. Серед продірявлених кулями машин і трупів Мос знаходить фургон із наркотиками і вмираючого мексиканця, що просить води. Залишивши місце бійні, поруч він знаходить портфель із двома мільйонами доларів, після чого виїжджає додому.

Уночі Моса починає мучити совість, він бере із собою каністру з водою і знов вирушає на місце перестрілки. Водночас туди ж прибувають мексиканські бандити. Починається стрілянина, і Мосові насилу вдається втекти від злодіїв, залишивши при цьому свій автомобіль. Бандити, Чегур і Бел з'ясовують особу і місце проживання Моса за реєстраційною табличкою залишеного ним автомобіля.

Повернувшись до свого трейлера, Мос відправляє свою дружину Карлу Джин (Келлі МакДоналд) до її матері до Одеси у штаті Техас. Чегур вибиває замок порожнього трейлера, використовуючи пневматичний апарат для оглушення худоби. Нікого там не виявивши, вирушає на зустріч із бандитами. У них він отримує приймач, який приймає сигнал передавача, захованого у валізі з грошами, після чого вбиває обох бандитів.

Передавач приводить Чегура до мотелю міста «Дель Ріо», штат Техас, де зупинився Мос. Трохи раніше Мос ховає гроші у вентиляційній трубі, знявши повітрозабірні грати. Мексиканські бандити також виходять на його слід і влаштовують засідку в його номері, поки він відсутній.

Зрозумівши, що на нього чекає засідка, Мос винаймає іншу кімнату, розташовану поряд із першою. Звідти він через вентиляційну трубу дістає валізу з грошима, тоді як в кімнату з мексиканцями вривається Чегур. Покінчивши з мексиканцями, бачить подряпини, що залишилися у трубі, і розуміє, що гроші були заховані там і що Мосові удалося забрати їх з собою.

Використовуючи пристрій стеження, Чегур знову наздоганяє Моса в прикордонному готелі. Під час перестрілки обоє дістають серйозні поранення, проте Мосові знову вдається втекти.

Перейшовши пункт прикордонного контролю пішки, Мос перекидає портфель через огорожу в кущі, щоб потім забрати його знову, а сам прямує в місцевий шпиталь. Незабаром до нього приходить відвідувач, Карсон Велс (Вуді Гаррельсон), — його, як і Чегура, найняли, аби повернути гроші. Велс просить Моса віддати гроші й обіцяє, що його життя буде врятовано. Мос відмовляється, і Велс повертається до себе в готель, де раптом зустрічає Чегура, який наказує йому зайти в номер. Під час нетривалої розмови в номері дзвонить телефон від Моса. Чегур вбиває Велса підіймає трубку і повідомляє Мосові, що він збереже життя його дружині, якщо той віддасть йому гроші, але сам Мос все одно буде вбитий. Мос відхиляє цю «пропозицію», плануючи зустріти свою дружину в Ель Пасо, щоб віддати їй гроші.

У цей час стривожена Карла Джин повідомляє шерифові Беллові місце їх майбутньої зустрічі з чоловіком. Перед від'їздом з Одеси мати Карли ненавмисно видає місце зустрічі з Мосом мексиканцеві, який виявляється бандитом. За кілька секунд до прибуття Бела мексиканці влаштовують напад на мотель, де зупинився Мос. У ході перестрілки Мос гине.

Трохи пізніше Бел повертається до номера, в якому був убитий Мос, і виявляє, що дверний замок у ньому вибитий. Діставши пістолет, Бел входить всередину і виявляє відгвинчені повітрозабірні грати. У цей час Чегур переховується за дверима. Бел виходить із номера, і Чегур залишається непоміченим.

Декілька днів по тому Бел відвідує дядечка Еліса, колишнього поліцейського, який давно вийшов на пенсію. Бел розповідає Елісові про часи, що змінилися, і про збільшений рівень насильства. Еліс відповідає, що насправді нічого не змінилося — так було завжди. Після цього він додає, що спроба Бела змінити ситуацію говорить лише про його пихатість.

У цей час Карла Джин повертається додому після похорону матері і застає там Чегура, який чекає її приходу. Чегур пояснює мету свого візиту: він обіцяв Мосові вбити його дружину, якщо той не поверне йому гроші. Після цього він пропонує підкинути монету, щоб вирішити долю Карли, яка повинна назвати результат: аверс чи реверс. Карла відмовляється брати участь у грі, повідомивши, що насправді рішення приймає він, а не монета. Після цього Чегур виходить із будинку, а доля Карли залишається невідомою. Проте на ґанку Чегур перевіряє підошви своїх черевик — найімовірніше, аби переконатися, що на них не залишилося крові.

Сівши в машину і виїхавши, він потрапляє в аварію на перехресті. Зі зломаною рукою йому все ж таки вдається сховатися до того, як на місце прибуває швидка допомога і поліція.

Фільм закінчується розмовою Бела, який вже вийшов на пенсію, і його дружини. Бел розповідає про те, що йому наснились два сни. У першому він «втрачає гроші», які йому дав батько, що також працював поліцейським і давно вже помер. У другому сні він із батьком перетинають на конях засніжений гірський перевал. Батько тихо обганяє його, несучи вперед вогонь. Бел знає, що десь попереду батько чекатиме його біля розведеного багаття, оточеного холодною темрявою. «І тут я прокинувся» — закінчує свою розповідь Бел.

НазваРедагувати

Назву роману і фільму Коенів дав перший рядок вірша ірландського поета Вільяма Батлера Єйтса «Подорож до Візантій»: «Ні, не для старих цей край...»

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати