Вікіпедія

Стариков Олексій Миколайович

Олексій Миколайович Стариков (16 червня 1945, Анніно — 31 травня 2014, Кривий Ріг) — дитячий письменник, член Національної спілки письменників України та Спілки письменників СРСР.

Стариков Олексій Миколайович
Народився16 червня 1945(1945-06-16)
Анніно, Московська область, РРФСР
Помер31 травня 2014(2014-05-31) (68 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна
ПохованняКривий Ріг
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьдитячий письменник, поет
Alma materКриворізький гірничорудний інститут
ЗакладКриворізький завод гірничого машинобудування, Криворізький національний університет і Криворізький економічний інститут[d]
Мова творівросійська і українська
Напрямокдитяча література
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Нагороди

Біографія

ред.

З 1951 до 2014 Олексій Стариков жив і працював у місті Кривий Ріг.

1967 року закінчив електротехнічний факультет Криворізького гірничорудного інституту.

1975 року після закінчення аспірантури захистив дисертацію «Розробка та дослідження програмної системи автоматичного регулювання режимами роботи головної вентиляторної установки з регульованим приводом в умовах рудників Кривбасу» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук у Київському політехнічному інституті.

Викладав у криворізьких школах і в Криворізькому гірничорудному інституті/технічному університеті, Криворізькому металургійному факультеті Національної металургійної академії України, Криворізькій філії Київського національного економічного університету.

Поетичний талант Олексія Старикова проявився під час навчання в інституті. Літературний дебют відбувся в багатотиражці «Гірничий інженер». 1977 року криворізька міська газета «Червоний гірник» опублікувала його вірші для дітей.

1978 року в журналі «Квант» було надруковано вірш «Незвичайна дівчинка» у формі загадки про двоїсту систему числення. Згодом вірш з’явився в  «Енциклопедії для дітей» у розділі «Математика»[1]

1981—1989 — очолював Криворізьке міське літературне об'єднання «Рудана»[2]

1984 року був прийнятий до лав Національної спілки письменників України й Спілки письменників СРСР[3]

2000—2004 — очолював Криворізьке міське об'єднання при літературно-художньому альманахові «Саксагань».

Лауреат літературної премії Криворіжжя. Лауреат Міжнародної літературної премії «Облака» в номінації «За кращу книгу року для дітей» (2008). Лауреат літературної премії імені Дмитра Кедріна в номінації «Література для дітей» (2009). Лауреат міжнародного конкурсу національної літературної премії «Золоте перо Руси» в номінації «Твори для дітей» (2010). Лауреат літературної премії Національної спілки письменників України імені Володимира Короленка за фантастичну повість «Город роботов» у номінації «Література для дітей та юнацтва»(2013).

Автор 18 книг для дітей. Співавтор 20 колективних поетичних і прозових збірок, антологій, шкільних підручників і хрестоматій. Писав російською й українською мовами. Був постійним автором дитячих журналів «Костёр», «Искорка», «Пионер», «Мурзилка», «Колобок», «Веселые картинки», «Кукумбер», «Миша», «Наша школа» (Російська Федерація); «Барвінок», «Пионерия», «Пізнайко» (Київ); «Саксагань» (Кривий Ріг), «Радуга» (Київ), «Січеслав» (Дніпропетровськ) та інших.

Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ)[4]

31 травня 2014 року помер. Похований у м. Кривий Ріг.

Книги

ред.
Переписати розділ на основі шаблонів цитування.
  • Стариков А. Как поймать кита: стихи для дошкольного возраста. — К. : Веселка, 1982. — 18 с.
  • Стариков А. Сколько у звезды лучей: стихи для детей. — Днепропетровск : Промінь, 1983. — 24 с.
  • Стариков А. Знаю сам: стихотворения для дошкольного возраста. — К. : Веселка, 1985. — 18 с.
  • Стариков А. Самое главное: стихи для детей младшего школьного возраста. — Днепропетровск : Промінь, 1986. — 48 с.
  • Стариков А. Мир голубой стрекозы: стихотворения для детей младшего школьного возраста. — Днепропетровск : Промінь, 1989. — 31 с.
  • Стариков А. Сообщите по адресу: стихотворения для детей дошкольного возраста. — М. : Малыш, 1989. — 20 с.
  • Стариков А. Мастер Грох: стихи для дошкольного. — К. : Веселка, 1990. — 16 с.
  • Стариков А. Пока учитель не пришёл: стихи. — К. : Веселка, 1991. — 93 с.
  • Стариков А. Грузовик. Гости. Щенок. Превращение. Воспитатель. Не жалеет солнце нас. Мы так и не узнали. Разберись-ка. Ну, почему же он такой? В ночном лесу: стихи // Антологія поезії Придніпров'я / упоряд. В. Савченко ; за заг. ред. В. Коржа. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 334—341.
  • Стариков О. Мама й Вітчизна. На привалі. Руки робочі. Якщо бажання є. Біля моря. Розлука. Відходить літо. Невже? Хоробрий. А все-таки: вірші / пер. з рос. В. Гриценка // Криворізька хрестоматія: уроки літератури рідного краю: навч. посібник / упоряд. і ред. В. Гриценко. — Кривий Ріг, 1999. — С. 90—99.
  • Стариков А. Здравствуй, день! : стихотворения для детей дошкольного и младшего школьного возраста. — Днепропетровск : Днепркнига, 2007. — 310 с.
  • Стариков О. (співавт.) Сяєво жар-птиці: антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883—2008) / авт.-упоряд. Н. Дев'ятко, Е. Заржицька. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2009. — 572 с.
  • Стариков А. В школьном коридоре: стихотворения для детей младшего школьного возраста. — М. : Московские учебники, 2013. — 230 с.

Джерела

ред.
Переписати розділ на основі шаблонів цитування.
  • Завойский К. [Рецензия на кн. Алексея Старикова «Сколько у звезды лучей»] // Детская литература. — 1984. — No 12. — С. 58.
  • Олексій Стариков [біографічна довідка] // Письменники Радянської України. 1917—1987 : біобібліографічний довідник / упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ, 1988. — С. 563.
  • Гриценко В. Він був і залишається першим [творчість дитячого поета Олексія Старикова] // Криворізька хрестоматія: уроки літератури рідного краю: навч. посібник / упоряд. і ред. В. Гриценко. — Кривий Ріг, 1999. — С. 88—89.
  • Бугайова І. Є. Урок літературного краю. Літературні казки Криворіжжя. Олексій Стариков «Баба Яга» // Дидактичний матеріал до уроків української літератури (5 клас) з використанням художніх творів Криворіжжя: посіб. для вчителів. — Кривий Ріг, 2008. — С. 96—98.
  • Затульний Т. Єдиний криворізький член Спілки письменників СРСР О. Стариков: «Просто про складне писати важче, аніж навпаки»: інтерв'ю з дитячим письменником // Червоний гірник. — 2008. — 17 квітня. — С. 4.
  • Крамаренко М. Олексій Стариков у стіл не пише [про мюзикл Олексія Старикова «Ей было 1 100 лет»] // Червоний гірник. — 2010. — 8 квітня. — С. 20.
  • Олексій Стариков [біографічна довідка] // Сучасні письменники України: біобібліографічний довідник / Нац. спілка письменників України ; упоряд. А. І. Гай. — Біла Церква, 2012. — С. 422.
  • Близненко Г. Алексею Старикову // Саксагань: літ.-худож. альманах. — 2014. — No 1—2. — С. 9—10.
  • Дюка А. Алексей Стариков: Шагнувшие в вечность // Саксагань: літ.-худож. альманах. — 2014. — No 1—2. — С. 3.
  • Звонарева Л. Настал, однако вечер… Вспоминая Алексея Старикова // Символ: культурологічний альманах / ред. рада: Т. Є. Меліхова [та ін.]. — Кривий Ріг, 2017. — Вип. 5. — С. 234.

Посилання

ред.
Переписати розділ на основі шаблонів цитування.

Примітки

ред.
  1. ↑ Стариков Алексей (ru-RU) . Процитовано 1 грудня 2021.
  2. ↑ Гусейнов, Григорій (1994). З любові і муки... : розповіді про літературу і письменників. Дніпропетровськ. с. 477—480.
  3. ↑ Сучасні письменники України : біобібліогр. довідник. Біла Церква: Буква. 2012. с. 422. ISBN ISBN 978-966-2927-07-8. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  4. ↑ Маковецька, Ірина (28 серпня 2012). Презентовано аудіокнигу «Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам». Буковїд.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стариков_Олексій_Миколайович&oldid=33931340