Стара Царичанка

село Стара Царичанка
	Герб Старої Царичанки
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Білгород-Дністровський район
Тер. громада	Старокозацька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51040230170052401
Основні дані
Засноване	1897
Населення	1831
Площа	7,43 км²
Густота населення	246,43 осіб/км²
Поштовий індекс	67723
Телефонний код	+380 4849
Географічні дані
Географічні координати	46°17′16″ пн. ш. 29°51′59″ сх. д. / 46.28778° пн. ш. 29.86639° сх. д.
Водойми	р. Каплань
Місцева влада
Адреса ради	67723, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Стара Царичанка, вул. Покровська, 135
Карта
	Стара Царичанка
	Стара Царичанка
Мапа
	Стара Царичанка у Вікісховищі

Стара Царича́нка (рум. Tăriceanca-Veche; рос. Старая Царичанка; до 1941 — Богунське) — село Старокозацької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Село розташоване на берегах річки Каплань. Населення становить 1831 осіб.

Історія

За народними переказами село було засноване козаками Царичанської сотні Полтавського полку, які перешли на бік гетьмана Мазепи та після поразки під Полтавою 1709 року вийшли в Туреччину. Українська еміграція заклала свій табір у селі Варниця в передмісті Бендер у теренах Буджацьких татар. Після смерті Гетьмана Війська Запорозького Мазепи гетьманом вибирається генеральний писар Пилип Орлик, який очолив цю еміграцію.

На землях, підвладних сераскиру паші Бендерському, і відбувалося розселення козаків.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2230 осіб, з яких 961 чоловік та 1269 жінок.^[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1826 осіб.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	96,5 %
російська	1,8 %
молдовська	1,04 %
болгарська	0,44 %
білоруська	0,16 %

Церковне життя

На фото-Іван Іванович Химочка, Іван Савович Химочка, Стара Царичанка, 1933, В. Богороднії храм винесення Хреста 12 пудів

Село на картах

1772 рік

Див. також

Герб Старої Царичанки

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]