Відкрити головне меню

Стані́слав Ре́йхан (пол. Stanisław Reichan або Rejchan; 17 вересня 1858, Львів — 18 червня 1919, Краків) — польський художник, портретист, ілюстратор, педагог, професор.

Станіслав Рейхан
пол. Stanisław Reichan
Народження 1858(1858)
Львів, Австро-Угорщина
Смерть 1919(1919)
  Краків
Поховання Личаківський цвинтар
Жанр портрет, ілюстрація
Навчання Академія образотворчих мистецтв (Відень)
Діяльність художник

Станіслав Рейхан у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Станіслав Рейхан походив з родини відомих художників, був сином Алоїзія і онуком Юзефа Рейханів.

Вчитися живопису почав у 1877 році у Віденській Академії образотворчих мистецтв під керівництвом Християна Гріпенкерла.

У 1880 році переїхав до Парижу, де продовжив навчання у французьких майстрів Леона Бонна і Жана-Поля Лорана.

Після закінчення навчання залишився працювати в Парижі до 1896 року. За цей час здійснив неодноразові творчі поїздки по Німеччини, Англії, Швейцарії та Італії (під Флоренцією художник прожив більше року).

У Парижі Станіслав Рейхан швидко отримав визнання як портретист і художник, який зображає сцени з життя «вершків» паризького міського товариства. Писав портрети красиво прикрашених дам, сценки з офіційних прийомів, театральних прем'єр, перегонів.

Мав славу автора мальованих репортажів, які з'явилися на сторінках французьких, британських, німецьких і польських журналів — «Le Monde illustré», «Revue Illustrée», «The Illustrated London News», «Fliegende Blätter», «Tygodnik Ilustrowany».

1896 року Станіслав Рейхан став професором Промислової школи у Львові. Виховав ряд учнів, у тому числі, Мартіна Кітц. Входив до складу журі конкурсу проектів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[1], проектів пам'ятника Анджею Потоцькому у Львові (1910).[2]

Помер під Краковом. Був похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поруч з родичами.

ГалереяРедагувати

 
Станіслав Рейхан. Різдв'яна вечеря. 1896 року
 
Станіслав Рейхан. Портрет молодої жінки
 
Підпис Станіслава Рейхана

ПриміткиРедагувати

  1. Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  2. Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.

ПосиланняРедагувати