Леон Бонна

Леон Жозеф Флорентин Бонна (фр. Leon Joseph Florentin Bonnat; 20 червня 1833, Байонна — 8 вересня 1922, Монші-Сент-Елуа, Уаза) — відомий французький академічний художник і портретист.

Леон Бонна
Léon Bonnat
фотопортрет
При народженні	Leon Joseph Florentin Bonnat
Народження	20 червня 1833(1833-06-20) Байонна
Смерть	8 вересня 1922(1922-09-08) (89 років)
	Монші-Сент-Елуа, Уаза
Поховання	Saint Étienne Cemeteryd
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	біблійні і жанрові картини, портрети
Навчання	Париж
Діяльність	художник, художник-гравер, колекціонер мистецтва
Напрямок	академізм, реалізм, натуралізм
Роки творчості	1854—1920
Вчитель	Хосе Мадрасо, Федеріко де Мадрасо і Кунцd і Леон Коньє
Відомі учні	Henri Paillerd, Педер Северін Крейєр, Robert Barnekowd, Hans Ole Brasend, Othon Frieszd, Hans Nikolaj Hansend, Jens Hansen-Aarslevd, Carlo Hornung-Jensend, Густав Олаф Цедерстрьом, H.C. Koefoedd, Agnes Cathinka Wilhelmine Lunnd, Peter Tom-Petersend, Louis Busièred, Vilhelm Rosenstandd, Henry Siddons Mowbrayd, Herman N. Hynemand, Gaston Thysd, Médéric Bottind, Edmond Pennequind, Paul Antoine Hallezd, Abel Bertramd, Julie Delance-Feurgardd, Joaquín Araujod, Henri Adrien Tanouxd, Raymond Allègred, Auguste Matissed, Lucien-Paul Pouzarguesd, Gunnar Gunnarsson Wennerbergd, Анрі Тулуз-Лотрек, Marguerite Jacquelind, Julie Buchetd і Georges Charbonneaud
Працівник	Національна вища школа красних мистецтв
Член	Королівська академія мистецтв і Американська академія мистецтв і наук
Твори	Portrait of Isaac Dignus Fransen van de Putte (1822-1902). Colonial Minister (1863-66, 1872-74)d, Armand Fallieresd і Interior of the Sixtine chapeld
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Рейксмузей, Національні галереї Шотландіїd, Saint-Germain-en-Laye Civic Museumd, Версальський палац, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Художній музей Волтерс, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, Національний музей образотворчого мистецтва, Musée Bonnat-Helleud, Галерея мистецтв Коркоран, Національна портретна галерея США, Goya Museumd, Клівлендський музей мистецтв, Музей Конде, Музей витончених мистецтв Поd, Музей образотворчих мистецтв, Ernest-Renan Museumd, Музей д'Орсе, Ackland Art Museumd, Національна художня галерея, Бостонський музей образотворчих мистецтв, musée des Beaux-Arts de Valenced, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Будинок-музей Віктора Гюго, Музей Чернускі, Карнавале, Musée des Beaux-Arts de Caend, Музей витончених мистецтв Парижаd, Смітсонівський музей американського мистецтва, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Musée Pierre-Noël de Saint-Dié-des-Vosgesd, Musée d'art et d'histoire de Langresd, Musée des beaux-arts de Mulhoused, Museum of the City of New Yorkd, Musée départemental Georges de La Tourd, Гарвардський художній музей, Munsond, Dahesh Museum of Artd, Cantor Arts Center at Stanford Universityd, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Musée des Ursulinesd, Musée Denys-Puechd, Musée-trésor de Notre-Dame-de-l'Abbaye de Carcassonned, Art Gallery of Hamiltond, Національна галерея і Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd
Нагороди	Римська премія (1857)
Леон Бонна у Вікісховищі

Життя й робота

З 1846 до 1853 він жив у Мадриді, де його батько продавав книжки. Тут він навчався в Федерико де Мадрасо в Кунтца. У 21-річному віці він переїхав до студії Леона Коніє в Парижі.

Історичні картини й техніка малювання

Його історичні картини, потужне, золотисте забарвлення й гармонійні кольори показують впливи іспанського художника (Дієго Веласкеса та іспанських реалістів). Картини кокетливі, але активно модельовані, відкриті, різко освітлені й великі складом. Вони повністю ґрунтовані на манері гладкого академічного малярства, але цілком виразні й натуралістичні. Картини часто виявляють теми, що походять з Біблії та античної міфології, а також жанрових сцен Італії та Сходу.

У 1869 році в Парижі його картини привернули увагу. У 1874 році він створив полотно розп'ятого Христа, що оголошено натуралістичним, і постійні глядачі та мистецтвознавці майже несприйняли цю картину. У Парижі в цей час говорили, що художник намалював розп'ятий відповідно до факту труп, що прибито до хреста.

Портретний живопис

З 1875 року він присвятив себе головним чином портретному малярству, чим зажив у Парижі великої слави (намалював близько 200 портретів). Серед його майстерних творів є портрети Луї Пастера, Олександра Дюма молодшого, Адольфа Тієра, Віктора Гюґо, Домініка Енгра, а також офіційні портрети Жюля Греві, Жюля Феррі, Арманда Фалереса, Адольфа Тієра та Еміля Лубе.

Учні

У своїй студії він мав багато учнів. З 1880 він став професором у Найвищій національній школі образотворчих мистецтв. Його учнями були Гюстав Кайботт, Рауль Дюфі, Томас Ікінс, Едвін Лорд Вікз, Олександр Форбс, Чарльз Лаваль, Раймонд Лекор, Адольф Фредерик-Лежен, Огюст Леру, Альфонс Осбер, Жорж Брак, П'єр-Гастон Риго, Генрі Сидонс Мовбрей, Анрі де Тулуз-Лотрек, Артур Гакер, Густав Вентцель і Анрі Акілле Зо.

До сучасного малярства він, одначе, ставився явно негативно й твори багатьох зі своїх колишніх студентів цілком відкидав. У віці 89 років помер у Монші-Сент-Елуа у департаменті Уаза.

Деякі із значних творів

«Портрет акторки мадам Мари-Анжель Паска ́», 1874, Музей д'Орсе, Париж

• Адам і Єва виявили тіло Авеля (1860)
• Мучеництво святого Андрія
• Антигона веде сліпого батька Едипа (1865)
• Прочани перед статуєю Св. Петра в церкві Св. Петра (1864)
• Неаполітанці перед Палаццо Фарнезе в Римі (1866)
• Успіння Пресвятої Діви Марії (1869)
• Вулиці Єрусалиму
• Турецький цилюрник (1872)
• Гумористичні Скерцо (1873)
• Розп'ятий Христос (1874)
• Робота (1880)

Див. також

• Французьке мистецтво
• Академізм

Посилання

• [1] [Архівовано 1 жовтня 2009 у Portugese Web Archive]
• Galerie de la Base Joconde [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.]