Спокійний день наприкінці війни

фільм 1970 року

«Спокійний день наприкінці війни» — радянський короткометражний художній фільм 1970 року, дипломна режисерська робота в кіно Микити Михалкова за мотивами повісті Рустама Ібрагімбекова «Спокійний день».

Спокійний день наприкінці війни
рос. Спокойный день в конце войны
Жанр військовий
Режисер Микита Михалков
Сценарист Рустам Ібрагімбеков
У головних
ролях
Сергій Никоненко
Оператор Дмитро Коржихіна
Композитор Едуард Артем'єв
Художник Ірина Шретер
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 38 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1970
IMDb ID 0066399

Сюжет ред.

1944 рік. Фронт пішов на захід, і на звільненій території Білорусі війна закінчилася. У старій церкві відсиджуються два поранених солдата: один — наївно-мрійливий, відкритий і веселий солдат Андрюша з-під Вологди, інший — втомлений, цинічний сержант. Андрюша знаходить кинуті німцями ящики з краденими картинами. Щоб розглянути їх, він не дає забрати картини машині, що приїхала, кажучи, що не віддасть їх без документа. На машині їде сержант, однак через брак місця дівчина-казашка Адалат залишається чекати інший транспорт. Андрюша розвішує картини на стіні сараю і милується ними. Андрюша і Адалат розмовляють, сміються, купаються в річці, і все нагадує звичайний мирний день. Але, повернувшись з річки, вони помічають у сараїв групу німецьких солдатів. Їх небагато, і у хлопця є шанс впоратися з ворогами. Він все вірно розрахував, і діє спокійно, по одному вбиваючи ворогів. В результаті залишається в живих тільки один німецький солдат, який підпалює сарай з картинами. Рятуючи картини від вогню, Андрій гине. Адалат стріляє в тікаючого німецького солдата, але промахується, і той тікає. Адалат складає картини і вночі дзвонить у дзвін на дзвіниці, щоб привернути увагу машин, які далеко проїжджають.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.