Список людей, які загинули під час сходження на Канченджанґу

Загальна характеристика гори

ред.
 
Загальний вигляд Канченджанґи

Канченджанґа (англ. Kangchenjunga, непалі: कञ्चनजङ्घा, Kanchanjaŋghā, лімбу: SewaLungma) — третя за висотою вершина світу (після Евересту і K2), висота 8586 м над рівнем моря[1].

Назва «Канченджанґа» означає «п'ять снігових скарбів», посилаючись на п'ять вершин гори, чотири з яких вищі за 8450 м, що символізують п'ять «скарбів»: золото, срібло, коштовне каміння, зерно і священні книги. Три з п'яти піків розташовані на кордоні непальського округу Таплежунґ та індійського штату Сіккім, ще два — цілком в окрузі Таплежунґ.

Список загиблих

ред.
Дата Прізвище Національність Причини смерті Посилання
20 травня 2014 Chhanda Gayen   Індія Падіння на спуску вище Табору 4 [2]
20 травня 2014 Migma Temba   Непал Падіння на спуску вище Табору 4 [2]
20 травня 2014 Dewa Wangchu   Непал Падіння на спуску вище Табору 4 [2]
21 травня 2013 Bibash Gurung Sherpa   Непал Зрив [3][4][5]
21 травня 2013 Pho Dorchi Sherpa   Непал Зрив [3][4][5]
21 травня 2013 Park Nam Su   Південна Корея Зрив [3][4][5]
21 травня 2013 Péter Kiss   Угорщина Зрив на спуску вище Табору 4 [3][4][5][6]
21 травня 2013 Zsolt Erőss   Угорщина Зник на спуску вище Табору 4 [3][4][5][6]
25 травня 2007 Iñigo de Pineda   Іспанія Зрив [7][8]
24 травня 2002 Christopher Grasswick   Канада Зрив [8][9]
23 квітня 2000 Ang Dawa Tamang   Непал Вбитий брилою криги [10]
14 вересня 1999 Myeong-Kun Hyun   Південна Корея Лавина [8][11]
14 вересня 1999 Do-Kyu Han   Південна Корея Лавина [11]
16 травня 1998 Atsushi Shiina   Японія Можливо виснаження [12]
16 травня 1998 Kenzo Akasaka   Японія Виснаження [12]
6 жовтня 1995 Benoît Chamoux   Франція Зник
5 жовтня 1995 Pierre Royer   Франція Зник
5 жовтня 1995 Sherpa Riku   Непал Зник
23 жовтня 1994 Iordanka Dimitrova   Болгарія Невідомо (зникла) [8][13]
10 жовтня 1994 Сергій Жвірбля   Лавина [8]
10 жовтня 1994 Катерина Іванова   Росія Лавина [8]
13 травня 1992 Wanda Rutkiewicz   Польща Невідомо (зникла)
25 квітня 1992 Ang Dorje   Непал [8]
25 квітня 1992 Lhakpa Nuru   Непал [8]
16 травня 1991 Pasang II   Індія Зрив [8]
3 травня 1991 Jože Rozman   Словенія Зрив [14][8]
3 травня 1991 Marija Frantar   Словенія Зрив [8]
20 грудня 1989 Tchiring Chumbi Lama   Непал Зрив [8]
20 грудня 1989 Ang Dawa   Непал Зрив [8]
20 грудня 1989 Kyo-Sup Jin   Південна Корея Зрив [8]
17 травня 1988 Sanjay Borole   Індія [8]
31 травня 1987 Chander Singh   Індія Зрив [8]
25 травня 1987 Chorten Tshering   Індія [8]
25 травня 1987 Phu Pu Bhutia   Індія [8]
25 травня 1987 Phu Dorje II   Індія [8]
11 січня 1986 Andrzej Czok   Польща Набряк легенів [8]
22 квітня 1985 Borut Bergant   Словенія Зрив [14][8]
14 січня 1985 Chris Chandler   США [8]
15 жовтня 1981 Jean-Jacques Ricouard   Франція Fall [8]
4 травня 1980 Alfonso Medina   Мексика Зник [8]
4 травня 1980 Hugo Saldaña   Мексика Зник [8]
12 квітня 1977 Sukhvinder Singh   Індія Зрив [8]
15 травня 1973 Takeo Matsuda   Японія Зник [15]
26 травня 1955 Pemi Dorje   Індія Зрив [8]
9 серпня 1931 Hermann Schaller   Веймарська республіка Зрив [8]
9 серпня 1931 Pasang 1   Індія Зрив [8]
серпень 1931 Babulall   Індія [8]
липень 1931 Lobsang   Індія [8]
9 травня 1930 Chettan   Індія Падіння льоду [8]
27 травня 1929 E. Farmer   США [8]
1 вересня 1905 три невідомі особи   Індія Зрив [8]
1 вересня 1905 Alexis Pache   Швейцарія Зрив [8][16]
28 серпня 1905 Невідомий брамник   Індія Зрив [8]

Див. також

ред.

Виноски

ред.
  1. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. - Третя за висотою вершина планети с. 271.
  2. а б в Tres desaparecidos en una avalancha en el Kangchenjunga Oeste. desnivel.com. 23 May 2014
  3. а б в г д Dhaulagiri and Kangchenjunga: season's end. Процитовано 31 травня 2013.
  4. а б в г д Kangchenjunga Update: 11 Summits, 5 Dead. Процитовано 21 травня 2013.
  5. а б в г д Kangchenjunga: cinco fallecidos de las once personas que hicieron cima ayer. Процитовано 21 травня 2013.
  6. а б Situation Critical on Kangchenjunga, Bad News from Everest. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 21 травня 2013.
  7. Iñigo de Pineda lost on Kangchenjunga. mounteverest.net. 28 May 2007
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Fatalities Kangchenjunga. 8000ers.com. Процитовано 10 червня 2011.
  9. BC News. gripped.com. 19 October 2002
  10. KANGCHENJUNGA 2000. K2news.com. Процитовано 9 липня 2012.
  11. а б NEWSFLASH 9/20/99. k2news.com. 20 September 1999
  12. а б Tanigawa, Taro. JAC Youth Section. Mt. Kangchenjunga Expedition 1998 (PDF). Docs.google.com. Процитовано 9 липня 2012.
  13. Carter, H. Adams (1997). 1995 American Alpine Journal. American Alpine Club Press. с. 230–. ISBN 978-1-933056-42-5.
  14. а б Gora mrtvih na Himalaji [Архівовано 2016-04-01 у Wayback Machine.]. Gore-ljudje.net
  15. «Climbs and Expeditions». The American Alpine Journal (1974) p. 203
  16. Chapter 52 — Confessions of Aleister Crowley. Hermetic.com.