Список богомолів України

У фауні України відомо 7 видів богомолів[1]. Богомоли поширені в основному в субтропічних та тропічних країнах з теплим кліматом. Лише окремі види зустрічаються у помірному кліматі. Утім потепління клімату Європи призводить до розширення ареалу багатьох видів живих організмів, зокрема і богомолів. Більшість видів богомолів України поширені на півдні країни, найбагатшою є фауна Криму. Найбільш поширений на північ вид — богомол звичайний, ареал якого на початку XXI сторіччя займає майже всю територію країни. Активно розширює свій ареал на північ і деревний богомол закавказький, який активно поширюється з Криму в більш північні області у 2000-ні — 2010-ті роки.

Богомоли України
Ukraine topo uk.jpg
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Голарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Країна Україна Україна
Територія Східна Європа
Фауна вищого рангу
За географією Фауна України
За систематикою богомоли
За екологією суходільна фауна
За біогеографією ентомофауна Палеарктики
Період існування
Особливості
Визначні раритетні види
Ключові індикаторні види
Видовий обсяг 7 видів
Родовий обсяг 6 родів

Міжнародний союз охорони природи з більш як 2500 видів богомолів у 2014 році визнавав загрозливим стан лише виду Ameles fasciipennis з центральної Італії[2], а також до Червоного списку МСОП був внесений піренейський ендемік Apteromantis aptera в найменш загрозливому статусі (LC)[3]. Проте вже з 2016 року в переліку МСОП перебувають 13 видів богомолів, зокрема богомол звичайний — в найменш загрозливому статусі[4]. Більшість видів богомолів України знаходяться на північно-західній чи північно-східній межі ареалу, зустрічаються нечасто, тому 4 з 7 видів занесені до Червоної книги України.

Відомий випадок завезення до Одеси з Гвінеї разом з бананами самиці виду Sphodromantis lineola на початку 1960-х років[5].

ПозначкиРедагувати

Наступні теги використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками Червоної книги України (2009):

ВР Вразливий
ЗК Зникаючий

Список видівРедагувати

Наукова назва, автор, рік опису Українська назва Статус ЧКУ Ареал в Україні Зображення
Родина: Богомолові (Mantidae)
Рід: Mantis
Mantis religiosa Linnaeus, 1758 Богомол звичайний По всій території України, окрім Карпат.  
Рід: Bolivaria
Bolivaria brachyptera Pallas, 1773 Боліварія короткокрила ЗК Південь Одеської, Херсонської області, Крим[6]  
Рід: Ameles
Ameles heldreichi taurica Jakovlev[ru] 1903, або Ameles heldreichi Brunner[en], 1882[7] Богомольчик кримський, або богомольчик Гельдрейха Степовий Крим, південь Запорізької і Херсонської областей[8]  
Рід: Hierodula
Hierodula transcaucasica Brunner[en], 1878 Деревний богомол закавказький Південне узбережжя Криму, ліси та сади степового Криму, Херсонська область.[1]  
Родина: Tarachodidae
Рід: Iris
Iris polystictica Fischer-Waldheim, 1846 Ірис плямистий ЗК Крим, степові райони Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей[9]  
Родина: Емпузові (Empusidae)
Рід: Емпуза (Empusa)
Empusa pennicornis Pallas, 1773 Емпуза піщана ВР Миколаївська, Херсонська області[10]  
Empusa fasciata Brullé[en], 1832 Емпуза смугаста ВР гірські райони та південне узбережжя Криму[11]  

ПриміткиРедагувати

  1. а б Т. И. Пушкар, В. В. Кавурка. Новые данные о распространении закавказского древесного богомола (Hierodula transcaucasica) в Украине // Ukrainska Entomofaunistyka. — 2016. — Вип. 7. — С. 77-78. Архівовано з джерела 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.(рос.)
  2. Battiston, R. 2014. Ameles fasciipennis. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T44791445A44798187. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T44791445A44798187.en. Downloaded on 23 May 2016(англ.)
  3. Battiston, R. 2014. Apteromantis aptera. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T1935A21426204. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T1935A21426204.en. Downloaded on 04 June 2016(англ.)
  4. Mantodea. IUCN Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.(англ.)
  5. Уколов И.И., Архипов В.Ю. Первая находка богомола рода Statilia Stål 1877 (Mantidae) в России // Эверсманния. Энтомологические исследования в России и соседних регионах. — Вип. 51-52. — С. 19-20. Архівовано з джерела 13 серпня 2021. Процитовано 10 травня 2020.(рос.)
  6. Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко. Боліварія короткокрила Bolivaria brachyptera (Pallas, 1773). У І.А. Акімов. Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 76. с. 600. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018. 
  7. Більшість сучасних дослідників вважають цього богомола підвидом або навіть окремою популяцією балканського виду Ameles heldreichi, див. наприклад, працю Stolyarov, M. V. (2009). A preying mantis species (Mantidae) new for the fauna of Russia. Entomological Review 89 (2): 189–190. ISSN 0013-8738. doi:10.1134/S0013873809020092. (рос.)
  8. Stolyarov, M. V. (2009). A preying mantis species (Mantidae) new for the fauna of Russia. Entomological Review 89 (2): 189–190. ISSN 0013-8738. doi:10.1134/S0013873809020092. (рос.)
  9. Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко (2009). Ірис плямистий Iris polystictica (Fischer-Waldheim, 1846). У І.А. Акімов. Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 75. с. 600. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 29 травня 2020. Процитовано 23 вересня 2018. 
  10. Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко (2009). Емпуза піщана Empusa pennicornis Pallas, 1773. У І.А. Акімов. Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 74. с. 600. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 29 травня 2020. Процитовано 23 вересня 2018. 
  11. Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко (2009). Емпуза смугаста Empusa fasciata Brullé, 1832. У І.А. Акімов. Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 73. с. 600. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 26 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати