Oticon

Oticon — данська дочірня компанія «William Demant Holding Group», другий за величиною у світі виробник слухових апаратів. Розташована в Данії за межами столиці Копенгагена. Заснована в червні 1904 року в Оденсе Хансом Демант, дружина якого була слабочуюча.

Oticon
Дата створення / заснування	1904
Офіційна назва	дан. Oticon A/S
Країна	Данія
Член у	Linux Foundation
Організаційно-правова форма	aktieselskab
Власник	Demant A/Sd
Розташування штаб-квартири	Smørumd
Продукція	слуховий апарат
Офіційний сайт
Oticon у Вікісховищі

Oticon має філії в різних країнах, має завод в Польщі, і має більш ніж 3000 співробітників по всьому світу. Німецька філія була заснована в 1969 році в Гамбурзі.

Керівники

• 1988—1998 Lars Kolind
• 1998—2008 Niels Jacobsen
• 2008— Søren Nielsen

Цікаві факти

Oticon панувала на ринку слухових апаратів Європи та США з 1958 по 1985 роки. Традиція виробництва високоякісної продукції відповідно до технічних вимог підтримувалась фірмою під керівництвом Бенгта Сімонсена, Торбен Нільсена (віце-президента по технології та продукції) і ще двох директорів. Завушний слуховий апарат мав дві переваги: грамотна технологія і розумна ціна.

Невелика американська компанія Starkey в 1985 році вперше запропонувала ринку внутрішньовушні слухові апарати — вона змінила конфігурацію завушного слухового апарату так, що він перетворився на внутрішньовушний прилад. Прилад став меншим, не впадав в очі, але якість звуку у нового приладу виявилася трохи нижчим — Starkey орієнтувалася на моду, а не на лікарів та лікарні, як Oticon.

До виходу на ринок цієї новинки від Starkey, в компанії Oticon у міру зростання ринкового та фінансового успіху в корпоративній культурі зміцнювався дух ізоляціонізму і зарозумілості, а оскільки в компанії правили технарі, то при розробці чергового продукту упор був зроблений саме на технічну перевагу.

Хоча Oticon, з командою Сімонсена, а також керівники виробничого напрямку відреагували на новинку агресивно та активно противилися просуванню цього товару — на їхню думку, новинка від Starkey з технічної точки зору поступалася їх продукції та, головне, не годилася для масового виробництва: кожен апарат доводилося індивідуально підганяти під розмір вуха покупця, — проте на ринку почався справжній бум внутрішньовушних апаратів, які вже в 1986 році заповнили 80% американського ринку.

Період процвітання Oticon трагічно завершився, а виробничий стандарт змістився від завушних слухових апаратів до внутрішньовушних. Частка Oticon на світовому ринку за один рік скоротилася з 15 до 9%, помітно впала виручка, Сімонсен разом з командою звільнився.

В 1988 році, коли доходи компанії падали, президентом Oticon був призначений Ларі Колінд. В цій ситуації Колінд поступив цілком традиційно — скоротив витрати та підвищив продуктивність, що дало змогу вивести таким чином компанію з кризи. Дуже швидко зрозумівши, що щоб не бути розчавленим такими конкурентами, як Sony, Siemens і Philips, Oticon необхідні глибші зміни. Вже першого січня 1990 Колінд підготував звернення до персоналу, про потребу в нових продуктах, для розробки яких потрібно «поєднання технічних досягнень з аудіології, психологією та уявою», що перед персоналом стоїть завдання «придумати немислиме і зробити це реальністю». В заяві йшлося, що в майбутніх організаціях «працівники будуть мати всі можливості для особистісного та професійного зростання ... для творчої, результативної праці». Він доводив, що головним ворогом організації є організація і що тому необхідно скасувати формальні структури. У Oticon не стало (і немає досі) немає посад і посадових інструкцій. Нова команда відмовилася від колишньої ієрархічної структури та культури. Замість офісів з'явилися мобільні робочі станції, всіляко заохочувалося співробітництво і навчання через прямий діалог з колегами та клієнтами.

За цим виникнула найзначніша в ряді нових розробок — перший у світі цифровий слуховий апарат DigiFocus, випущений в 1995 році. За допомогою цього успішного продукту компанія отримала всі шанси витіснити з ринку колишні аналогові слухові апарати. До 1995 року прибуток Oticon зріс в десять разів у порівнянні з 1990 роком.

У травні 1998 року Колінд пішов з посади президента, залишивши компанію в чудовому стані. Хоча ринок слухових апаратів в 1990-х роках був статичним, продажі та прибутки Oticon сильно виросли, і в жовтні 2000 року Forbes Global назвав William Demant Holding (WDH), компанію-засновника Oticon, серед 20 найкращих компаній світу. Найкращими компаніями світу визначаються компанії, в яких акції котируються на ринку, річний обсяг збуту становить не менше 500 000 000 доларів, і компанія протягом трьох останніх років демонструє високі темпи приросту доходів, які, за прогнозами біржових аналітиків, будуть зберігатися і в поточному році. За останні 12 місяців акції WDH подорожчали в чотири рази, а прибутку компанії (одержувані тільки внаслідок Oticon) в останні вісім років щорічно збільшувалися на 25%.

Хоча до початку 1990-х рр. Oticon зуміла відновити своє становище, але щоб розлучитися з минулим компанії довелося пройти через фінансову кризу, повну зміну керівництва і радикальну перебудову організації.

Лінії продуктів

Alta Nera Ria Safari Dual Acto Hit Amigo Chili Intiga Ino

Зрілі лінії продуктів: Epoq Vigo Delta Lexis Syncro Tego Atlas Swift Go Go pro Gaia Safran Sumo Sumo DM

Зовнішні посилання

• Офіційний сайт фірми Oticon [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт: Велика Британія Oticon для NHS (NHS) [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.], яка містить інформаційні та навчальні ресурси як для NHS професіоналів з ​​догляду за слухом, так і широкої громадськості
• Історія Oticon
• Oticon.com.ru [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]