Ярчук Теодор Іванович
Святий Теодор Ярчук (25 травня 1896, Іванків, Борщівського повіту, Австро-Угорська імперія[1] — 8 жовтня 1940, Станіслав, УРСР) — засновник Української лютеранської церкви[2], місіонер і реформатор Української євангельської церкви Аугсбурзького сповідання і лютеранський пастор громади у Станиславові (нині Івано-Франківськ).
| Теодор Ярчук | |
|---|---|
 | |
| Релігія: | Християнство |
| Конфесія: | Українська Євангельська Церква Аугсбурзького Сповідання |
| Титулування: | глава Української Євангельської Церкви Аугсбурзького Сповідання |
| Дата народження: | 25 травня 1896 |
| Місце народження: |
Іванків, Борщівський повіт, .svg){kind=small} Австро-Угорщина, нині Борщівський район, Тернопільська область,  Україна |
| Дата смерті: | 8 жовтня 1940 (44 роки) |
| Місце смерті: |
Станіслав, нині Івано-Франківськ, Україна |
| Країна: |
 Австро-Угорщина ЗУНР |
| Національність: | українець |
| Альма-матер: | Українська папська колегія святого Йосафата в Римі, Тюбінгенський університет і Ерлангенський університет |
| Вчителі: |
Список |
| Вплинув на: |
Список |
 Ярчук Теодор Іванович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Теодор Ярчук народився 25 травня 1896 року, в селі Іванків Тернопільського округу Австро-Угорщини (нині Борщівський район, Тернопільська область, Україна) і був молодшою дитиною в родині сільського війта[1] Івана Ярчука[3] та його дружини Анни.
Першу освіту Теодор отримав у гімназії Франца-Йосифа[4] у Тернополі[1].
Теодор мріяв стати греко-католицьким священником, тому поїхав вивчати богослов'я до Української папської колегії святого Йосафата в Римі[1][3].
У 1926 році, приїхавши у відпустку до своєї нареченої — доньки диякона німецької лютеранської церкви Ольги Кісс, він, зайшовши в церкву і поспілкувавшись з доктором Теодором Цеклером[2], вирішив не повертатися до Риму і поїхав вивчати лютеранство до Німеччини[1]. Він навчався в Тюбінгенському університеті й університеті Ерланген. Через деякий час Теодор попросив батька благословити його на служіння українським лютеранським душпастирем. Його племінниця — Марія Герасимів так згадує цей епізод:
|
Батько: А в кого ж ті лютерани вірять? Теодор: В Бога Отця, і Сина, і Святого Духа. Батько: А в кого ж вони тоді не вірять? Теодор: У владу Папи Римського. Батько: І правильно роблять. Папа — не Бог, а людина. Благословляю тебе, сину. |
|
Таким чином, Теодор Ярчук став першим пастором Української євангельської лютеранської церкви Аугсбурзького сповідання в Станіславові[1].
До 1925 року окремої української церкви аугсбурзького сповідання не існувало. В 1925 році була створена Українська церковна рада, а з приходом Теодора Ярчука вона була перейменована в Українську євангельсько-аугсбурзьку місійну раду (Українська євангельсько-аугсбурзька місійна рада)[5][6].
Теодор Ярчук всіляко пропагував ідею українізації лютеранства, зокрема він писав:
|
|
Ми є українські євангеліки. Любимо наш нарід український і звичаї наших вітців. Мимо ріжних наклепів на нас... ми стремимо до духовної обнови українського народу на основі Правди Божественної Євангелії… Ми глядимо на геніїв українського народу Гр.Сковороду, П.Куліша, Т.Шевченка. |
|
3 квітня 1938 року, на вісімдесятому році померла мати пастора — Анна[1].
Восени 1939 року, після анексії Галичини Червоною армією, Ярчука заарештувало НКВС[1].
8 травня 1940 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна, 4 жовтня 1940 р. страчений у Станіславі. Ольга Ярчук 13 квітня 1940 р. була виселена за межі України.
Творчість ред.
Теодор Ярчук вивчав праці Мартіна Лютера і чинив богословський вплив на інших пастирів Церкви.
Був редактором трьох церковних видань (двотижневика «Прозри», газети «Стяг» (заснована в 1931 році[1]) і журнал для молоді «Новий Світ»).
Випустив українські переклади Малого катехізису і Аугсбурзького віросповідання (1933[1]), редагував Український євангельський служебник (1933[1]) та Український євангельський співаник, підготував до друку Український євангельський требник (1939[1]), а також був автором декількох праць і брошур.
Цікаві факти ред.
- Українські лютерани, поряд з іншими святами, відзначають День Святого душпастиря Теодора Ярчука[2].
Публікації ред.
Неповний список:
- Український євангельський служебник (упорядник Теодор Ярчук). Станиславів. Накладом Української Єванг.-Авгсбурзької Місійної Ради. 1933[7]; «Український Євангельській Служебник» (упорядник Теодор Ярчук). Перевидання сучасою літературною мовою. Тернопіль. Lutheran Heritage Foundation. ПМП Фірма «Горлиця». 1998[1].
- Український євангельський співаник (упорядник Теодор Ярчук)[8].
- Євангельське пізнання віри (перекладач Теодор Ярчук). Станиславів. Накладом Української євангелицько-авгсбурзької місійної ради. 1933[1].
- Малий катахезис доктора Мартіна Лютера.
- «Хто такий Мартін Лютер?»[9] у співавторстві з Михайлом Гильтайчуком[1].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с УКРАЇНСЬКА РЕФОРМАЦІЯ В ЦЕРКОВНОМУ КОНТЕКСТІ УЄЦАВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ПЕРЕДУМОВИ ТА ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Доповідь Соборові Української Лютеранської Церкви 28 листопада 2002 року // Вячеслав Горпинчук
- ↑ а б в ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО ЛЮТЕРАНСТВА [Архівовано 6 січня 2006 у Wayback Machine.] // Виктория Любащенко — доктор философских наук, ведущий научный сотрудник Института украиноведения НАН Украины.
- ↑ а б Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 134.
- ↑ Т. Коковський. Ярчук Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 766. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Домбровський О. Нарис Історії Українського Євангельсько-Реформованого Руху. Видання Українського Євангельського Об'єднання в Північній Америці. — Нью Йорк, США. Торонто, Канада. 1979. — С. 432—435.
- ↑ Про стан та тенденції розвитку релігійної ситуації і державно-церковних відносин в Україні [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](укр.)(укр.) Інформаційний звіт Держкомрелігій за 1999 рік // Людина і світ. — 2000. — № 3. — С. 24-35.
- ↑ Обложка Украинского Евангельского Служебника 1933 года издания. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Обложка Украинского Евангельского Песенника. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Хто такий Мартін Лютер? (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
Література ред.
- Т. Коковський. Ярчук Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 765—766. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання ред.
- Теодор Ярчук мученик за віру [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Жива минувшина в серцях… [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Пастор Тарас Коковський.
- Стецюк О. Реформаційні досягнення в Літургійному богослов'ї Душпастиря Теодора Ярчука [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- ТЕОДОР ЯРЧУК — ОДИН З ФУНДАТОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ЛЮТЕРАНСТВА, ЗАМОРДОВАНИЙ НКВД [Архівовано 13 травня 2020 у Wayback Machine.]