Іванків (Чортківський район)

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Іва́нків — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення становить 1693 особи (2003).

село Іванків
Церква Архистратига Михаїла
Церква Архистратига Михаїла
Церква Архистратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Скала-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення 1 718
Територія 6.740 км²
Густота населення 254.9 осіб/км²
Поштовий індекс 48723
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. / 48.82306; 26.16389Координати: 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. / 48.82306; 26.16389
Середня висота
над рівнем моря
255 м
Водойми потік Безіменний
Відстань до
обласного центру
91 км
Відстань до
районного центру
9 км
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Староста Паламар Василь Боданович
Карта
Іванків. Карта розташування: Україна
Іванків
Іванків
Іванків. Карта розташування: Тернопільська область
Іванків
Іванків
Мапа
Мапа

CMNS: Іванків у Вікісховищі

У вересні 2015 року увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.

На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

Географія ред.

Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів. Селом тече потік Безіменний.

Історія ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[1].

Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою[2].

В XIV-XVI ст. було власністю скальських війтів.

Внаслідок козацьких повстань 1648—1654 років було повністю спустошеним.

Люстрація 1665 року фіксує повне знищення села:

В тому селі немає жодного підданого і декілька десятиліть лежить пусткою. Млина та ставу немає.[3]

Почало заселятись лише у 1710—1718 роках. У 1718 році в селі була збудована церква Святого Михайла Архангела. Священником при церкві був скальський священник Іван Пашовський.

У 1762 році було 160 господарств.[4]

У XIX столітті власником маєтку був граф Аґенор Марія Ґолуховський.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2185 осіб, з яких 1001 чоловік та 1184 жінки[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1707 осіб[9].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 99,65 %
російська 0,35 %

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).

Насипана символічна могила воякам УПА (1992)

Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.

Відомі люди ред.

Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (18601872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках[11] від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу».[12]

Народилися ред.

Світлини ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
  2. Михайловський, Віталій (2003). Історико-географічні дослідження в Україні (українською) . Київ: Національна Академія наук України. с. 237. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  3. AGAD. – MK, Lustracje. – Dzial. XVIII. – Sygn.74. – s.286
  4. Borowski, Andy (понеділок, 3 грудня 2018 р.). Літопис Скали: Історія села Іванків та його опис 1762 року. Літопис Скали. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 124.
  12. Там само. — С. 107; 124.
  13. Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела ред.