Сєвероморськ

місто Сєвероморськ
рос. Североморск
Герб	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Мурманська область
Код ЗКАТУ:	47530000000
Код ЗКТМО:	47730000001
Основні дані
Час заснування	1896
Статус міста	1951
Населення	52 597
Площа	60 км²
Поштові індекси	184606
Телефонний код	+7 81537
Географічні координати:	69°04′09″ пн. ш. 33°25′00″ сх. д. / 69.06916666669478388° пн. ш. 33.4166666666947733688175504° сх. д.Координати: 69°04′09″ пн. ш. 33°25′00″ сх. д. / 69.06916666669478388° пн. ш. 33.4166666666947733688175504° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3:00
Міста-побратими	Тервола, Кемі, Сер-Варангер
День міста	18 квітня
	Влада
Вебсторінка	citysever.ru
Міський голова	Владимир Евменьков
	Мапа
	; Сєвероморськ ; Сєвероморськ
	Сєвероморськ у Вікісховищі

Сєвероморськ (рос. Североморск) — місто, центр однойменного міського округу на Мурманському березі, ЗАТО.

Розташоване на Кольському півострові. Морський порт на східному березі незамерзаючої Кольської затоки Баренцевого моря. Сполучене із залізничною лінією та автомагістраллю. Військово-морська база Північного флоту Росії. Шосте за населенням місто за північним полярним колом.

Населення — 43 394 осіб. (2023)

Фізико-географічний опис ред.

Географічне положення ред.

Севєроморськ розташований на Кольском півострові за Північним полярним колом, в зоні поширення багаторічних пород, на скелястому східному узбережжі Кольського затоку Баренцева моря, на узбережжях губ Варламова та Ваєнги.

Клімат ред.

В Севєроморську помірно-холодний клімат. Значна кількість опадів протягом року, навіть у сухі місяці. По класифікації кліматів Кеппена — субарктичний клімат з коротким прохолодним літом (індекс Dfc) і постійним зволоженням протягом року. Середня температура в Севєроморську — 0,2 °C, середня кількість опадів в рік складає 475 мм.

Клімат Севєроморська
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−7,2	−7,5	−3,2	1,4	6,5	13,3	16,7	14,6	9,1	3,0	−2,2	−5,4	3,3
Середня температура, °C	−10,4	−10,6	−6,3	−1,6	3,4	9,4	12,8	11,3	6,7	1,2	−4,6	−8,4	0,2
Середній мінімум, °C	−13,6	−13,6	−9,3	−4,6	0,4	5,5	8,9	8,1	4,4	−0,5	−6,9	−11,3	−2,7
Норма опадів, мм	31	22	20	22	30	52	61	61	52	46	42	36	475

Історія ред.

Перше поселення виникло на місці нинішнього міста у 1896—1897 роках. Поселенці займалися полюванням, риболовлею та скотарством. В 1917 році в поселені мешкало всього 13 осіб. Поселення отримало назву по імені губи та річки — Ваєнга. Ця назва у свою чергу виникло від саамського «вайонгг» — самка оленя, важенка^[1].

Герб (1966)

Виникнення Бази Північного Флоту ред.

У 1926 році в Мурманську буда заснована контора по заготівлі лісу, одна з артілей якої була направлена у Ваєнгу. В поселені були побудовані барак-гуртожиток, баня, прокладена лінія телефонного зв'язку.

У 1933 році бухта була обрана в якості одній із баз для створюваного Північного флоту.

З 1934 року і до початку Другої світової війни в місті були побудовані дерев'яні та цегляні дома, військові об'єкти, а в сусідній губі аеродром морської авіації. З серпня 1941 року все будівництво було замороженим.

Після закінчення війни будівництво було відновлено. Ваєнга, з урахуванням наявного облаштування, була вибрана головним місцем базування Північного флоту.

1 вересня 1947 року з Полярного в Ваєнгу перебазувались штаб та управління Північного флоту.

Севєроморськ 1951 значок герб

У тому ж 1947 році була відкрита перша середня школа. Населення Ваєнги складало 3884 осіб.

У 1948 році у Ваєнзі вперше був утворено селищну Раду депутатів трудящих.

Сєвєроморськ ред.

Севєроморськ, вид на Кольську затоку

18 квітня 1951 року робоче селище Ваєнга отримало новий статус і нова назва — місто Сєвєроморськ.

У 1960-м рокам місто було вже ґрунтовно облаштований — виробляли свою продукцію хлібозавод, ковбасна фабрика, цех по виробництву безалкогольних напоїв, вступив в дію плавальний басейн.

26 листопада 1996 року Указом Президента РФ місто Сєвєроморськ як велика військово-морська база перетворений в ЗАТО (міський округ) з включенням до його підпорядкування населених пунктів: селища міського типу Сафоново, Росляково, Сафоново-1, Севєроморськ-3, Щукозеро. (див. ЗАТО місто Сєвєроморськ).

Населення ред.

За даними Всеросійського перепису населення 2020 року, чисельність населення складає 50060 осіб, з них 26503 чоловіків (52,9 %) і 23557 жінок (47,1 %)^[2]^[3].

Місцевий уряд ред.

Голова ЗАТО м. Сєвєроморськ — Прасов Олег Олександрович (з грудня 2020 року).

Виконавчу владу з 1991 року очолював Віталій Волошин. Весною 2011 року він був затверджений на конкурсній основі на пост голови адміністрації ЗАТО м. Сєвєроморськ.^[4] З 16 квітня 2013 року цю посаду займала Ірина Норина.^[5]

Промисловість ред.

Промисловість представлена в основному підприємствами харчової промисловості: молочний завод. Раніше в місті працювали також ковбасний завод, хлібозавод та завод безалкогольних напоїв.

Також в місті є будівельні і судноремонті підприємства і добре розвинута інфраструктура ЖКГ, побутових послуг і торгівлі.

Освіта ред.

Вечірня середня школа № 1 (вул. Фулика, 1)
Гімназія № 1 (Полярная вул., 11)
Середня школа № 1 імені Героя Радянського Союза Івана Сивко (вул. Кірова, 19)
Середня школа № 7 імені Героя Російської Федерації Марка Євтюхіна (вул. Саши Ковалєва, 7)
Середня школа № 9 (Гвардійська вул., 26)
Середня школа № 10 імені Константина Івановича Душенова (вул. Душенова, 13А)
Середня школа № 11 (Комсомольска вул., 33)
Середня школа № 12 (вул. Душенова, 19)
Ліцей 1 (вул. Піонерська)

Визначні місця ред.

Пам'ятник Героям-Сєвєроморцям, захисникам Заполяр'я — символ міста, це фігура моряка з автоматом у руках висотою 17 метрів на п'єдесталі у вигляді рубки підводного човна висотою 10 метрів. Встановлений на Приморській площі 10 червня 1973 року. Автори скульптури — скульптори Г. В. Нерода і Ю. Г. Нерода, архітектори О. М. Душкін и А. А. Шашков.
Пам'ятник Героям-артилеристам 221-А Червонопрапорної батареї Північного флоту — один з самих відомих пам'ятників міста. Це 130-міліметрова корабельна гармата на бетонному постаменті. Відкритий на Північній сопці у Приморський площі 6 листопада 1961 року. Автори скульптури — архітектори А. А. Шашков, Т. Н. Шашкова. А. Вейсман, Е. Пантелеймонов.
Пам'ятник авіаторам-сєвєроморцям «Літак Іл-4» — відкритий у Сєвєроморську (пл. Мужності) 26 липня 1981 р. Цей літак виявили в сопках пошуковики^[6], доставили в місто, а потім майже протягом року виконували трудомістку та ретельну відновлювальну роботу. Автори: архітектори Г. И. Євдокимова, С. А. Бачурин; інженер А. В. Страшний.
Меморіал Сєвєроморцям, не повернулися з війни — пам'ятник у вигляді військової техніки МТ-ЛБ урочисто відкритий у Сєвєроморьку 19 липня 2013 года на площі Мужності (біля літака Іл-4). Присвячений військовим, загиблим при виконанні обов'язків у Афганістані та Північно-кавказького регіоні^[7].
Пам'ятник «Торпедний катер ТКА-12» — відкритий в Сєвєморську (пл. Мужності) 31 липня 1983 р. Цим катером в роки Другої Світової війни командував двічі Герой Радянського Союзу Олександр Осипович Шабалін. Автори: архітектори В. В. Олексієв, В. А. Гопак; інженер А. П. Страшний.
Пам'ятник офіцерам Північного флоту^[8]
Бюст двічі Героя Радянського Союза Б. Ф. Сафонова — встановлений в місті Сєвєроморськ (пл. Сафонова) у 1967 році. Автори пам'ятника — скульптор Э. И. Кітайчук и архітектор А. А. Шашков.
Бюст Героя Російської Федерації Т. А. Апакідзе — встановлений в місті (пл. Сафонова) в липні 2003 року. Автори пам'ятника — сєвєроморські художники С. Абаріна и П. Абарін, головний інженер проекту А. Ф. Речіц.
Музей «Підводний човен К-21» — філіал Військово-морського музею Північного флоту, відкритий в липні 1983 року (пл. Мужності).
Севєроморський музей історії міста і флоту — відкритий за рішенням адміністрації ЗАТО Севєроморськ в жовтні 1996 року (вул. Сафонова).