Сафонов Борис Феоктистович

Сафонов Борис Феоктистович
Народження	26 серпня 1915; с. Синявіно
Смерть	30 травня 1942 (26 років); Баренцеве море; (69°51' пн.ш. та 34°42' сх.д.)
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	морська авіація
Освіта	Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки служби	1933–1942
Партія	ВКП(б)
Звання	Підполковник
Формування	Північний флот
Командування	2-й гв. вап ВПС ПФ
Війни / битви	Німецько-радянська війна
	Сафонов Борис Феоктистович у Вікісховищі

Сафо́нов Бори́с Феокти́стович (нар. 26 серпня 1915 — пом. 30 травня 1942) — один з найрезультативніших радянських льотчиків-винищувачів початкового періоду німецько-радянської війни. Двічі Герой Радянського Союзу (1941, 1942), підполковник авіації (1942).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сафонов.

Біографія ред.

Народився 26 серпня 1915 року в селі Синявіно (тепер Плавський район Тульської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив неповну середню школу та школу ФЗУ в місті Тула. Навчався в Тульському аероклубі.

У 1933 році призваний до лав РСЧА. У 1934 році закінчив Качинську 1-у військову авіаційну школу льотчиків. Проходив військову службу в Білоруськову військовому окрузі пілотом, інструктором парашутно-десантної служби, помічником воєнкома ескадрильї з комсомолу.

У 1940 році переведений командиром авіаційної ланки 15-го винищувального авіаційного полку ВПС Північного флоту.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У червні 1941 року старший лейтенант Б. Сафонов — командир ескадрильї 72-го змішаного авіаційного полку Північного флоту; з жовтня 1941 року — в 78-му винищувальному авіаційному полку Північного флоту; з 20 березня 1942 року — командир 2-го гвардійського винищувального авіаційного полку Північного флоту.

Всього здійснив 233 бойових вильоти, у повітряних боях збив особисто 20 та в складі групи 5 літаків ворога. Воював на британському винищувачі Hawker Hurricane Mk.IIB (в СРСР відомий як «Харрікейн»), який поставлявся по ленд-лізу західними союзниками антигітлерівської коаліції.

Загинув у повітряному бою 30 травня 1942 року. Російський історик Костянтин Залеський припускає, що Сафонова міг збити оберфельдфебель Рудольф Мюллер.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 вересня 1941 року за мужність і героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками капітан Сафонов Борис Феоктистович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 червня 1942 року гвардії підполковник Сафонов Борис Феоктистович посмертно нагороджений другою медаллю «Золота Зірка»^[1].

Нагороджений орденом Леніна й трьома орденами Червоного Прапора.

Пам'ять ред.

Ім'ям Б. Ф. Сафонова названо СМТ Сафоново в Мурманській області.

Погруддя Героя встановлено в містах Плавськ, Североморськ, Мурманськ.

Примітки ред.

↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР "О награждении Героя Советского Союза подполковника Сафонова Бориса Феоктистовича второй медалью «Золотая звезда» от 14 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.

Література ред.

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN 5699137688

Посилання ред.

Біографія Б. Ф. Сафонова на «Airaces.narod.ru» (рос.)

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР "О награждении Героя Советского Союза подполковника Сафонова Бориса Феоктистовича второй медалью «Золотая звезда» от 14 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.

[1]