Старе Місто (Підкарпатське воєводство)
Старе Місто (пол. Stare Miasto) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Лежайськ Лежайського повіту Підкарпатського воєводства (українська етнічна територія Надсяння). Населення — 1690 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 50°16′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.417° сх. д.Координати: 50°16′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.417° сх. д.
|
Історія ред.
Село утворене в 1524 р. з колишнього міста після перенесення на нове місце Лежайська (вперше задокументованого в 1354 р. і з міськими правами з 1397 р.).
У 1565 р. село належало до лежайського староства Перемишльської землі Руського воєводства, мало 26 3/4 ланів ріллі, було 56 кметів, піп з церквою, 31 бортник[2].
У 1888 р. село Старе Місто з північним присілком Прихоєць знаходилось у Ланьцутському повіті Королівства Галичини та Володимирії, було 275 будинків і проживали 1306 мешканців, з них 427 греко-католиків, 828 римо-католиків, 5 православних і 5 юдеїв[3].
У 1939 році в селі проживало 1380 мешканців, з них 450 українців-грекокатоликів, 860 поляків і 50 євреїв[4]. Село входило до ґміни Курилувка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.
В умовах терору в 1945 р. відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» українське населення Старого Міста було виселене в СРСР. Жителі села були переселені в населені пункти Станіславської області — вивезено 128 осіб (37 сімей)[5].
Церква ред.
У селі була греко-католицька церква св. о. Николая, яка була дочірньою церквою парафії Лежайськ Канчуцького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В 1831 р. в селі було 399 греко-католиків[6].
У 1913 р. замість попередньої дерев'яної збудована нова мурована церква.
У 1939 р. в селі було 346 греко-католиків[7]. Після виселення українців церква перетворена на костел.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 828 | 190 | 556 | 82 |
| Жінки | 862 | 189 | 498 | 175 |
| Разом | 1690 | 379 | 1054 | 257 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Stare Miasto 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 617. (пол.)
- ↑ Stare Miasto z Przychojcem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 237. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1939. — с. 61.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |