Соловейко західний

вид птахів
Західний соловейко


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Соловейко (Luscinia)
Вид: Соловейко західний
Luscinia megarhynchos
(Brehm, 1831)
Посилання
Вікісховище: Luscinia megarhynchos
Віківиди: Luscinia megarhynchos
ITIS: 560897
МСОП: 22709696
NCBI: 383689
Fossilworks: 369341

Солове́йко за́хідний[1] , або південний (Luscinia megarhynchos) — невеликий співочий горобцеподібний птах родини мухоловкових (Muscicapidae), інколи його відносять до родини дроздових (Turdidae). В Україні гніздовий, перелітний птах.

Пісня соловейка

Опис ред.

 
Сонограми фрагментів пісень соловейків звичайного та західного дають можливість надійно розрізнити ці два види за голосом.

Маса тіла 18-27 г, довжина тіла близько 17 см. Дорослий птах зверху бурий, поперек і надхвістя рудувато-бурі; низ білуватий, зі світлішими грудьми і черевом; махові пера бурі; хвіст іржасто-бурий; дзьоб бурий; ноги світло-бурі. Молодий птах буруватий, строкатий, на перах темна облямівка.[2]

Дуже схожий на соловейка східного, від якого дорослі птахи відрізняються відсутністю темних плям на волі, рудішими попереком, надхвістям і хвостом, але найдостовірніше — піснею. Молодих птахів цих двох видів відрізнити складно.

Пісня соловейка західного мелодійна й різноманітна, нагадує пісню східного соловейка, але швидша й тихіша; поклик — тихий свист «гуііт».

Поширення та місця існування ред.

Соловейко західний поширений на теренах Північної Африки, у Центральній, Західній та Південній Європі, а також в Малій Азії, у північній частині Близького Сходу і Центральної Азії, а на зимівлю відлітають в екваторіальні регіони Африки.

В Україні гніздовий, перелітний птах Закарпаття, Передкарпаття, Придунайського регіону та Криму[2] Ареал виду розширюється.

Веде потайний спосіб життя. Зазвичай оселяється в листяних і змішаних лісах, старих парках, садах і на кладовищах. Обов'язковою умовою у виборі місця проживання є наявність поблизу озерця, або ж лісового потічка, ставка чи річки. Цей соловейко мешкає тільки на рівнинах і ніколи не селиться вище 400 м над рівнем моря.

Гніздування ред.

 
Яйця соловейка західного в оологічній колекції

Перелітні птахи, прилітають у квітні — травні, відлітають у серпні — вересні. На місця гніздування самці прилітають раніше за самок. Гнізда влаштовує на землі під кущами. Гніздо чашоподібної форми вистилається сухою травою і шерстю. З середини травня самка відкладає 4-6 матових, оливково-зелених або коричневих яєць і сама насиджує кладку. Через два тижні на світ з'являються сліпі пташенята, ще через 11-12 днів пташенята покидають гніздо і вчаться літати.

В кінці серпня — початку вересня солов'ї відлітають на місця зимівлі.

Живлення ред.

Живляться комахами, їхніми личинками та дрібними безхребетними.

Охорона ред.

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.