Салім Кеш'юш
Салі́м Кеш'ю́ш (фр. Salim Kechiouche; нар. 2 квітня 1979, Ліон, Франція) — французький актор алжирського походження.
| Салім Кеш'юш | |
|---|---|
| фр. Salim Kechiouche | |
 Салім Кеш'юш у жовтні 2009 | |
| Дата народження | 2 квітня 1979 (45 років) |
| Місце народження | Ліон, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | актор |
| Роки активності | 1996 — наш час |
| IMDb | ID 0444248 |
| Офіційний сайт | |
 Салім Кеш'юш у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Салим Кеш'юш народився 2 квітня 1979 року у французькому місті Ліон, у бідній алжирській сім'ї. Коли Саліму було лише 15 років, він був помічений французьким режисером Гаелем Морелем, який запропонував Кеш'юшу роль у своєму першому повнометражному фільмі «На повній швидкості». Відтоді актор зіграв ще в кількох фільмах Мореля: «Перший сніг» (1999), «Клан» (2004) і «Життя після нього» (2007).
Будучи підлітком, Салім розглядав акторське ремесло не більше ніж просто гру, проте робота з Морелем, а також досвід роботи з Франсуа Озоном у фільмі «Кримінальні коханці» розвинули в ньому пристрасть до цієї професії і він вирішив зробити кар'єру в цій царині: він вступає до акторської школи і закінчує її в 2002 році.
З чотирнадцятирічного віку актор займається боксом.[1] У 1998 він став чемпіоном Франції з кікбоксингу.[1] У 1999 і 2002 роках Салім займав друге місце на чемпіонаті по тайському боксу. Його спортивні навички використали режисери — так він грав боксера у драмі Франсуа Озона «Кримінальні коханці», а у фільмі Гаеля Мореля «Клан» він виконав капоейру.[1][2]
У 2005 році разом з Амандою Лір Салім знявся в короткометражному фільмі «Жиголо», який був номінований на «Золотого Ведмедя» на Берлінському кінофестивалі.[3] Салім зіграв хлопця-повію, який намагається повернути своє життя в нормальне русло і впоратися з внутрішньою пристрастю до саморуйнування. Він погано розуміє що відбувається навкруги, світ для нього немов рушиться. Він нікого не підпускає до себе і починає підсаджуватися на наркотики. Навіть закохана в нього багата вдова не в змозі допомогти йому.
З 2004 року актор почав грати в театрі. Однією з найвідоміших його сценічних робіт стала роль Джузеппе Пелозі, вбивці і коханця знаменитого італійського режисера Пазоліні у виставі «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні» (Vie et mort de Pier Paolo Pasolini).[2] У тому ж році за цією п'єсою було знято однойменний телевізійний фільм за участю Саліма Кеш'юша.[4]
Серед безлічі акторських робіт останніх років також виділяються роль араба Месіра у фільмі 2004 роки «Вища школа». Фільм було поставлено за однойменною драмою 1995 року, написаною французьким театральним драматургом і перекладачем Жаном-Марі Бессетом про класові, сексуальні і культурні відмінності сучасного суспільства Франції. У фільму, персонаж Саліма, (простий робітник арабського походження на ім'я Месір) за його словами, був «Чорною вівцею» — адже він, на відміну від усіх інших героїв, не має благородного походження і завжди сам заробляє собі на життя. Він єдиний, хто займається чимось справжнім, чимось дійсно потрібним і корисним, тоді як персонажі Грегорі Баке, Аліса Тальйоні, Жосліна Ківрена і Елоді Наварр не бачачи реального світу, вчаться на тих, хто в майбутньому буде цим світом управляти. Вони — Еліта.
Також Салім працював з Клаудією Кардинале і Антоніном Стелі у стрічці туніського режисера Мехді Бен Атіа «Слід нашої туги» (або в перекладі з французької «Нитка»), що розповідає історію про те, як зустрілися ті, кого доля зв'язала «невидимою червоною ниткою». Зустрілися незважаючи на усі соціальні, релігійні і расові забобони.
У 2013 році Салім Кеш'юш знявся в одному з найзначимішому французьких фільмів останнього десятиліття — «Життя Адель» режисера Абделатіфа Кешиша, в якому зіграв роль Саміра — молодого, не надто удачливого актора, безнадійно закоханого в героїню Адель Екзаркопулос.
Модельна кар'єра ред.
Від самого початку акторської кар'єри Саліма, деякі художники і фотографи виражали великий інтерес в тому, щоб зафіксувати Саліма у своїх роботах. Кеш'юш позував відомим фотографам і художникам П'єру і Жилю в їхніх роботах, що мають відношення до фільму «Кримінальні коханці». У 2003 році Юсеф Набіль (Youssef Nabil) зображував Саліма у своїх картинах, пов'язаних з фільмом «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні».[5] У 2005 році Мішель Жиліберті (Michel Giliberti) з повагою продемонстрував «темну сторону» Саліма в десятках своїх картин. Також Салім позує для різних глянсових журналів і в рекламних фотосесіях.
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | с | Сінематон | Cinématon | учасник |
| 1996 | ф | На повній швидкості | À toute vitesse | Жамель |
| 1999 | ф | Кримінальні коханці | Les amants criminels | Саїд |
| 1999 | тф | Перший сніг | Premières neiges | Касем |
| 2003 | ф | Вища школа | Grande école | Месір |
| 2004 | ф | Клан | Le clan | Хішам |
| 2004 | тф | Життя і смерть Пазоліні | Vie et mort de Pier Paolo Pasolini | Джузеппе Пелозі |
| 2005 | кф | Жиголо | Gigolo | Карім |
| 2005 | кф | Час помирати | Temps morts | |
| 2006 | ф | Наступного року | L'année suivante | |
| 2006 | тф | Париж 2010: Велика повінь | Paris 2010: La grande inondation | Малік |
| 2006 | в | Коротко про хлопців 4 | Boys Briefs 4 | Карім (епізод «Жиголо») |
| 2007 | ф | Зустріч після розлуки | Nos retrouvailles | Карім |
| 2007 | ф | Життя після нього | Après lui | офіціант на концерті |
| 2008 | тф | Фортуна | Fortunes | Брахім Бешері |
| 2009 | ф | Слід нашої туги | Le fil | Біляль |
| 2009 | с | Історії життів | Histoires de vies | Карім |
| 2011 | кф | Шлюбний блюз | Marriage Blues | Салім |
| 2012 | ф | Це як день посеред ночі | Ce que le jour doit à la nuit | Джеллуль |
| 2012 | ф | Я не помер | Je ne suis pas mort | Абдалла |
| 2012 | ф | Чорний колір (тобі) вам пасує | Le noir (te) vous va si bien | Рашид |
| 2012 | кф | Рок-н-Блед | Rock 'n' Bled | Салім |
| 2013 | ф | Життя Адель | La vie d'Adèle | Самір |
| 2013 | с | Одіссей | Odysseus | Оріон |
| 2013 | ф | Париж за всяку ціну | Paris à tout prix | Мехді |
| 2013 | кф | Культура виступів | Culture D'apparences | Геді |
| 2014 | ф | Данбе: Гордість понад усе | Danbé, la tête haute | Алі |
| 2014 | ф | Бути | Être | Мохамед |
| 2015 | ф | N.O.I.R. | N.O.I.R. | Каддафі |
| 2015 | ф | Запах крові | Un parfum de sang | Абдель Далаб |
| 2015 | кф | Навшпиньки | Sur la pointe des pieds | Еліас |
| 2015 | ф | Твоя мати! | Ta mère! | Салім |
| 2016 | тф | Обіцянка вогню | La promesse du feu | Тарік Амрауї |
| 2016 | ф | Чужорідне тіло | Corps étranger |
Примітки ред.
- ↑ а б в Salim Kechiouche: "aimer se mettre en risque". Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 21.05.2016.
- ↑ а б Salim Kechiouche, voué aux gays. Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 21.05.2016.
- ↑ Awards for Gigolo. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 21.052016.
- ↑ Vie et mort de Pier Paolo Pasolini. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 21 січня 2012.
- ↑ Works by Pierre et Gilles from a Private Collection. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 21 січня 2012.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салім Кеш'юш |
- Офіційний сайт
- Салім Кеш'юш на сайті IMDb (англ.)
- Салім Кеш'юш на сайті AlloCiné (фр.)
Салім Кеш'юш у соцмережі «Facebook»
