Ревуцький Никанор Семенович

Никанор Семенович Ревуцький
Народження	10 (23) березня 1903; Одеса
Смерть	9 грудня 1977 (74 роки); Одеса
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Військово-політичне училище імені Ленінаd (1944)
Роки служби	1942—1946
Партія	КПРС
Звання	Майор
Формування	60-а стрілецька дивізія; 185-а стрілецька дивізія
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Медаль «За взяття Берліна»	Медаль «За визволення Варшави»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ревуцький.

Никанор Семенович Ревуцький (нар. 10 (23) березня 1903(19030323) — пом. 9 грудня 1977) — радянський військовий політпрацівник часів Другої світової війни, заступник командира стрілецького батальйону з політичної частини 1285-го стрілецького полку (60-а стрілецька дивізія 47-ї армії), капітан. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис ред.

Народився 10 (23) березня 1903(19030323) року в місті Одесі в родині робітника. Українець. Здобув неповну середню освіту. Член ВКП(б) з 1929 року. З 1933 по 1937 роки брав участь у колективізації сільського господарства. З 1937 року очолював партійну організацію одного з одеських заводів.

З початком німецько-радянської війни брав участь в евакуації заводу на Урал. У лавах РСЧА з січня, на фронті — з лютого 1942 року. Був бронебійником. Воював на Брянському, Центральному і 1-у Білоруському фронтах. Як комуніст зі стажем, був призначений політруком стрілецької роти, а згодом направлений на навчання до Військово-політичної академії імені В. І. Леніна. Після закінчення прискореного курсу з жовтня 1943 року — заступник командира стрілецького батальйону з політичної частини 1285-го стрілецького полку 60-ї стрілецької дивізії.

16 січня 1945 року під час форсування річки Вісли в районі міста Нові Двур (Польща) вів значну політико-виховну роботу серед особового складу. Повсякчас перебуваючи в бойових порядках батальйону, роз'яснював особовому складу бойове завдання, організовував партійний і комсомольський актив напередодні форсування річки. Під сильним артилерійським вогнем супротивника повів бійців вперед, своєчасно форсувавши річку.^[1]

У боях на плацдармі був поранений. Після лікування у шпиталі направлений на посаду парторга 695-го артилерійського полку 185-ї стрілецької дивізії.

З 1946 року майор Н. С. Ревуцький — у запасі. Мешкав в Одесі, працював на різних керівних господарських посадах. Помер 9 грудня 1977 року, похований в Одесі.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Ревуцькому Никанору Семеновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5713).

Також був нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го (25.05.1945) та 2-го (31.08.1944) ступенів і медалями.

Література ред.

«Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 232—235.

Примітки ред.

↑ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 9 серпня 2015.

Посилання ред.

Ревуцький Никанор Семенович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

[1] «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 9 серпня 2015.

[1]