Премія Роберта Шумана

Премія Роберта Шумана (нім. Robert-Schumann-Preis) — премія в області академічної музики, присуджувана з 1964 року адміністрацією міста Цвіккау. Вручається музикантам або музикознавцям за видатний внесок у пропаганду або дослідження музики Роберта Шумана. До 2003 року вручалася щорічно, тепер — раз на два роки. Грошова частина Премії становить 10 000 євро.

Премія Роберта Шумана
Країна  Німеччина
Тип музична преміяd
На честь: Роберт Шуман
Нагородження
Засновано: 1964
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Роберта Шумана (24)
Черговість
Сайт schumann-portal.de/Robert_Schumann_Prize_of_the_city_of_Zwickau.html

CMNS: Премія Роберта Шумана у Вікісховищі

Лауреати ред.

1964 Георг Айсман, Аннерозе Шмідт, Ганс Шторк (всі — НДР)
1965 Карл Лаукс (НДР), Лоре Фішер (ФРН)
1966 Даніель Житомирський (СРСР), Дітер Цехлін (НДР)
1967 Олів'є Ален (Франція)
1968 Святослав Ріхтер (СРСР)
1969 Петер Шраєр (диригент), Герберт Шульце (обидва — НДР)
1970 Дмитро Башкіров (СРСР), Мартін Шоппе (НДР)
1971 Гюнтер Ляйб (НДР), Тетяна Ніколаєва (СРСР)
1972 Марія Максакова (СРСР), Еккехард Отто (НДР)
1973 Еміль Гілельс (СРСР), Елізабет Брейль (НДР)
1974 Неллі Акопян (СРСР), Амадеус Веберзінке (НДР)
1975 Елен Боші (Франція), Зара Долуханова (СРСР)
1976 Елісо Вірсаладзе (СРСР), Зігрід Кель (НДР)
1977 Рудольф Керер (СРСР), Герберт Каліга (НДР)
1978 Гертрауд Гайслер, Ганс Йоахім Келер (обидва — НДР)
1979 Ганне-Лоре Кузе (НДР), Франтішек Раух (Чехословакия)
1980 Тео Адам (НДР), Міклош Форраї (Угорщина)
1981 Курт Мазур (НДР), Галина Черни-Стефанська (Польща)
1982 Петер Резель (НДР), Міцуко Сіраї (Японія)
1983 Рудольф Фішер, Єва Фляйшер (обидва — НДР)
1984 Густав Папп (Чехословаччина), Діжі Ранкі (Угорщина)
1985 Джейкоб Латейнер (США), Павло Лісіциан (СРСР)
1986 Йорг Демус (Австрія), Герд Наухаус (НДР)
1987 Дітріх Фішер-Діскау (ФРН)
1988 Альбрехт Хофман (НДР)
1989 Павло Єгоров (СРСР), Бернард Рінгайсен (Франція)
1990 Гартмут Гелль (ФРН), Гюнтер Мюллер (НДР)
1991 Джоан Чиссел (Велика Британія)
1992 Тріо ABEGG, Гізела Шефер (Німеччина)
1993 Йозеф Де Бенхувер (Нідерланди)
1994 Вольфганг Завалліш (Німеччина)
1995 Дітер Гергардт Ворм (Німеччина), Гансгайнц Шнеєбергер (Швейцарія)
1996 Бернгард Аппель (Німеччина), Ненсі Райх (США)
1997 Ніколаус Арнонкур (Австрія)
1998 Олаф Бер (Німеччина), Лінда Коррел Рознер (США)
1999 Ернст Бургер (Німеччина), Тріо імені Альтенберга (Австрія)
2000 Стівен Іссерліс (Велика Британія), Ольга Лосєва (Росія)
2001 Джон Еліот Гардінер (Велика Британія)
2002 Альфред Брендель (Велика Британія)
2003 Юліана Банзе, Иоахим Драхайм (обидва — Німеччина)
2005 Даніель Баренбойм (Аргентина-Ізраїль-Німеччина)
2007 Антон Куерті, Марджит Маккоркл (обидва — Канада)
2009 Райнгард Капп (Австрія), Міхаель Штрук (Німеччина)
2011 Андраш Шифф (Угорщина)
2013 Джон Фінсон (США), Ульф Валлін (Швеція)
2015 Науково-дослідний інститут Роберта Шумана (Німеччина)
2017 Гайнц Голліґер (Швейцарія)
2019 Рагна Ширмер, Яніна Классен (обоє — Німеччина)
2021 Томас Синофцік (Німеччина)

Посилання ред.