Пашуто Володимир Терентійович
Володи́мир Тере́нтійович Пашу́то (рос. Владимир Терентьевич Пашуто; *19 квітня 1918, Петроград — †1983) — радянський історик. Член-кореспондент АН СРСР (1976). Учень Бориса Грекова.
| Пашуто Володимир Терентійович | |
|---|---|
| Народився |
19 квітня 1918[1][2] Петроград, Російська СФРР[1] |
| Помер |
10 червня 1983[3][2] (65 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | історик, медієвіст, професор |
| Alma mater |
Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | історія Росії, критика історичних джерел і історіографія |
| Заклад | Інститут російської історії РАНd |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчителі | Греков Борис Дмитрович |
| Відомі учні |
Горська Наталія Олександрівнаd Пушкарьова Наталія Львівна Ignat Gorelovd Tatyana Dzhaksond Мельникова Олена Олександрівнаd Назаренко Олександр Васильович Yevgeniya Nazarovad Aleksandr Podosinovd Igor Chichurovd |
| Аспіранти, докторанти |
Пушкарьова Наталія Львівна Aleksandr Podosinovd Aleksey Zaytsevd Горська Наталія Олександрівнаd Мельникова Олена Олександрівнаd |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Закінчив історичний факультет Леніградського університету (1941), професор Московського обласного педагогічного інституту імені Надії Крупської (з 1970). З 1948 працював в Інституті історії (з 1969 року — Інститут історії СРСР) АН СРСР, з 1969 року завідувач сектору історії древніх держав на території СРСР, з 1977 року одночасно завідувач відділу історії докапіталістичних формацій.
Основні праці з історії територій, що входили до складу СРСР епохи феодалізму, бібліографії та історіографії. Автор теорії колективного сюзеренітету, як системи державного управління у Київській Русі ХІІ століття.
З іменем П. пов'язано відновлення історико-філологічного напряму в дослідженні Русі. У середині 1970-х рр. П. розпочав реалізацію масштабного проекту видання корпусу зарубіжних джерел з історії Східної Європи домонгольського часу (звід "Древнейшие источники по истории народов СССР"; з 1993 "Древнейшие источники по истории Восточной Европы") і відповідного щорічника "Древнейшие государства на территории СССР" (нині "Древнейшие государства Восточной Европы").
Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.
З 1984 проводяться щорічні Читання пам'яті П. "Восточная Европа в древности и средневековье".
Праці ред.
- Очерки по истории Галицко-Волынской Руси, [М.], 1950;
- Образование Литовского государства, М., 1959;
- Древнерусское государство и его международное значение, М., 1965 (співавтор);
- Внешняя политика Древней Руси, М., 1968;
- Пути развития феодализма. (Закавказье. Средняя Азия, Русь, Прибалтика), М., 1972 (співавтор).
- Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства. – М.: Наука, 1982
Джерела та література ред.
- О. О. Мельникова. Пашуто Володимир Терентійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 104. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Література ред.
- Лихачев Д. С., Нарочницкий А. Л., Щапов Я. Н. К 60-летию члена-корреспондента АН СССР В. Т. Пашуто // История СССР. — 1978. — № 2.
Посилання ред.
- Пашуто // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Примітки ред.
- ↑ а б Пашуто Владимир Терентьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12884843X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |