Мура́шник (іноді мураши́нник[1][2]) — гніздо мурашок, що споруджується з різноманітного матеріалу в землі, між камінням, у трухлявій деревині, іноді у вигляді надземного конуса.

Лісовий мурашник, Formica rufa

Мурашники можуть бути розміщені в ґрунті, трухлявій деревині (у пнях і стовбурах, Camponotus), з рослинного матеріалу (із хвої, гілочок), живих листків (наприклад, мурашки-ткачі роду Oecophylla). Мурашки-ткачі роду Oecophylla (наприклад, Oecophylla smaragdina) зшивають листя для свого гнізда за допомогою липких ниток, що виділяють їхні личинки. Мурашник у ґрунті має підземну частину з ходами і камерами, які йдуть в землю на глибину до 4 метрів; надземна частина зазвичай конусоподібної форми, споруджується з гілочок, хвої та листя. Увечері для збереження тепла, виходи проходів мурашки закривають. Розмір мурашника у різних видів суттєво варіює — сім'ї деяких мурашок (Leptothorax, Temnothorax) можуть поміститись у жолуді або пустому горіхові, у лісових мурашок роду Formica лише надземний конус мурашника може досягати двох метрів. У великих мурашниках рудих лісових мурашок (Formica rufa) та американських мурашок-листорізів роду Atta можуть мешкати до п'яти мільйонів комах. Термін існування мурашника може бути від декількох років до століть.

У деяких мурашок колонії розміщуються в декількох побудованих гніздах. Одна з найбільших суперколоній мурашок відома в прибережній частині округу Ісікарі на острові Хоккайдо, Японія. Ця колонія нараховує приблизно 306 мільйонів мурашок та один мільйон маток, які живуть у 45 000 гніздах на площі 2,7 км2[3]. У 2000 р. була знайдена ще більша за розміром суперколонія мурашок Linepithema humile на узбережжі Південної Європи. Вона розташована у вузькій смузі прибережних ділянок Іспанії, Франції та Італії.

Будова Мурашнику ред.

Внутрішні камери можна розділити на наступні категорії[4]:

  • « Солярій » – невелика камера під самим куполом мурашника, комахи гріються в ній в теплу пору року; « Зимувальна камера » – розташовується нижче рівня грунту, в ній мурахи переживають холоди, занурившись в анабіоз;
  • «Царська камера» або « кімната королеви » – тут знаходиться матка, що займається відкладанням яєць;
  • «Хлібна комора» або « зерносховище » – призначений для зберігання насіння трав і дерев;
  • «Дитячий сад» або « ясла » – камери, в яких дозрівають яйця і з’являються на світ личинки мурах;
  • «М’ясна комора» або « холодильник » – в них зберігаються трупи комах, черв’яків і гусениць.
  • «Корівник» – де мурахи містять і вирощують попелиць.
  • « Кладовище » – це місце, де знаходяться відходи і померлі особи. Воно значно віддалене від мурашника, так як мурахи розуміють, що трупи і відходи – це джерело хвороб і зарази;

Примітки ред.

  1. Мурашинник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Мурашинник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Higashi, S. and K. Yamauchi. 1997. Influence of a Supercolonial Ant Formica (Formica) yessensis Forel on the Distribution of Other Ants in Ishikari Coast. — Japanese Journal of Ecology, — No. 29, — pp.257-264, — 1997.
  4. Будова мурашника з описом (ru-RU) . Процитовано 24 травня 2023.

Посилання ред.

  • Жизнь животных / Под ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдина. — М. : Просвещение, 1984. — Т. 3. — 463 с.

Див. також ред.

Галерея ред.