Вікіпедія

Меймі Ейзенхауер

перша леді США (1953 — 1961)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ейзенхауер.

Меймі Женева Дауд Ейзенхауер (англ. Mamie Geneva Doud Eisenhower; 14 листопада 1896 — 1 листопада 1979) — дружина президента Дуайта Ейзенхауера і Перша леді США з 1953 до 1961.

Меймі Ейзенхауер
Mamie Eisenhower
Меймі Ейзенхауер
Меймі Ейзенхауер
Меймі Ейзенхауер, травень 1954 рік
Перша леді США
20 січня 1953 — 20 січня 1961
Попередник Бесс Трумен
Наступник Жаклін Кеннеді
Народилася 14 листопада 1896(1896-11-14)[1][2][…]
Бун, Айова, США
Померла 1 листопада 1979(1979-11-01)[1][2][…] (82 роки)
Вашингтон, США
Похована Dwight D. Eisenhower Presidential Library, Museum and Boyhood Homed
Відома як танцюристка, письменниця, політична діячка
Країна США
Alma mater East High Schoold
Політична партія Республіканська
Батько Джон Шелдон Дауд
Мати Елівера Матильда Дауд
У шлюбі з Дуайт Ейзенхауер
Діти Дуайт і Джон
Релігія пресвітеріанство
Нагороди
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Місце народження Першої леді Меймі Дуайт Ейзенхауер на Керрол-стріт, 709, в Буні (штат Айова).

Народилася в Буні (штат Айова). Батьками були Джон Шелдон Дауд, успішний пакувальник м'яса, і Елівера Матильда Карлсон-Дауд. Меймі зростала у відносному комфорті в Сідар-Рапідс (штат Айова), Колорадо-Спрінгз (штат Колорадо) і Денвері (штат Колорадо), а взимку — у будинку Даудів у Сан-Антоніо (штат Техас). Її батько пішов на пенсію у віці 36 років, заробивши статки на м'ясній промисловості . Вона і три її сестри виросли у великому будинку з декількома слугами[4] .

Шлюб і сім'я ред.

Меймі зустріла Дуайта Ейзенхауера в Сан-Антоніо в жовтні 1915 року, незабаром після закінчення навчання у школі міс Волкотт. Відрекомендувавши її місіс Лулу Харріс, дружині приятеля по Форту Сем Х'юстон, вони порозумілися відразу. Ейзенхауер, черговий офіцер, запросив місіс Дауд супроводити його в раунд. На День святого Валентина в 1916 році він дав їй каблучку з мініатюрною печаткою Військової академії для формального зобов'язання[5] .

 
Будинок Даудів на Лафайєтт Стріт 750 у Денвері, Колорадо.

Лейтенант Дуайт Ейзенхауер у віці 25 років одружився з Меймі Ейзенхауер, якій виповнилося 19 років, 1 липня 1916 року у будинку батьків нареченої в Денвері, Колорадо. Після весілля, проведеного преподобним Вілліамсоном у Центральній пресвітеріанській церкві в Денвері, молодята вирушили в медовий місяць на кілька днів до Ельдорадо Спрінгс, Колорадо, курорт неподалік від Денвера. А потім відвідали батьків нареченого в Абілені, перш ніж зажити простим лейтенантської життям у Форті Сан Х'юстон .

У Ейзенхауерів було двоє дітей (тільки один дожив до зрілості):

  • Дауд Дуайт Ейзенхауер (24 вересня 1917 — 2 січня 1921) помер від скарлатини.
  • Джон Шелдон Дуайт Ейзенхауер (3 серпня 1922 року — 21 грудня 2013 року) — солдат, дипломат, письменник. Народився у Денвері, закінчив Військову академію у 1944 році і отримав ступінь магістра в галузі англійської літератури в Колумбійському університеті в 1950 році. Після відставки з успішної військової кар'єри (1944—1963) він був призначений послом у Бельгії (1969—1971) при Річарді Ніксоні . Він написав звіт про битву в Арденах, Гіркий ліс (1969), Суто особисте (1974), і Союзники: Перл-Харбор в один день (1982).

У наступні роки Меймі була зразком для інших армійських дружин: правонаступництво США в зоні Панамського каналу, борг у Франції, у Філіппінах. Хоча Меймі звикла до комфортного способу життя, та вона швидко пристосовувалася і приєдналася до чоловіка під час його просування в президенти[5] .

 
Меймі Ейзенхауер зі своїм чоловіком на сходах коледжу Святої Марії, Сан-Антоніо, Техас, 1916 рік

Під час Другої світової війни вона жила в Вашингтоні . Після того, як її чоловік став президентом Колумбійського університету у 1948 році, Ейзенхауери купили ферму (тепер Національний історичний музей Ейзенхауера) у Геттісбергу, Пенсільванія . Це був перший будинок, який вони колись купили[5] . Його обов'язки командувача сил НАТО і її, як господині вілли в Парижі, нарешті завершилися в 1955 році[6] .

Перша леді США ред.

 
Меймі Ейзенхауер у своєму першому інавгураційному платті. Малюнок Томаса Стівенса, 1953 рік.

Вони відсвяткували входини пікніком для співробітників у Білому домі . Дипломатія і повітряні подорожі в післявоєнному світі принесли зміни у їх представницькі витрати. Ейзенхауери розважали безпрецедентну кількість глав держави і лідерів іноземних держав. Манери Першої леді, її любов до гарного одягу, який розробляв Арнольд Скейсі[7], коштовностей, неприховане захоплення чоловіком і будинком зробило її дуже популярною Першою леді. Сукня, яку вона одягла на інавгурацію чоловіка, є однією з найпопулярніших у Смітсонівському національному музеї американської історії[8] .

Як Перша леді, вона була доброю господинею, але ретельно оберігала своє особисте життя. Через хворобу Меньєра, запалення внутрішнього вуха, що впливає на рівновагу, Меймі важко було триматися на ногах, що породжувало чутки про її проблеми з алкоголем[9] .

Місіс Ейзенхауер була відома як ощадлива людина, яка вирізала купони для співробітників Білого дому. Її рецепт " Ірис Меймі на мільйон доларів " був відтворений домогосподарками по всій країні після публікації[10] .

Меймі Ейзенхауер була незадоволена приходом Джона Кеннеді в Білий дім відразу після обрання президентом. Незважаючи на те, що Жаклін Кеннеді народила сина Джона Кеннеді молодшого два тижні тому за допомогою кесаревого розтину, Меймі не запропонувала їй крісло-каталку під час огляду Білого дому. У присутності Меймі Жаклін трималася з гідністю, але після повернення втратила свідомість. Коли у Меймі запитали, чому вона не запропонувала їй крісло-каталку, колишня Перша леді просто сказала, «тому що вона не просила»[11][12] .

Подальше життя ред.

 
Портрет Меймі Ейзенхауер, 27 квітня 1971 року.

У 1961 році, після відставки чоловіка, Меймі повернулася до Геттисбергу, Пенсільванія, у свій перший постійний будинок. Після смерті чоловіка в 1969 році вона деякий час продовжувала жити на фермі, поки не купила квартиру в кінці 1970-х у Вашингтоні[13]. Вона перенесла інсульт 25 вересня 1979 року і була доставлена в лікарню, де десять років тому помер її чоловік. Меймі не виписали з лікарні, а її онучка Мері оголосила, що вона помре наступного дня. Дійсно, вона тихо померла уві сні рано-вранці 1 листопада,[5] всього за тиждень з невеликим до свого 83-го дня народження. Вона похована поряд із чоловіком у Абіліні, Канзас. У 1980 році місце її народження в Буні, Айова, перетворилося в історичне місце; до неї такої честі була удостоєна тільки інша Перша леді Ебігейль Адамс.

Бібліотека в Брумфілді і парк на околицях Денвера названі на честь Меймі Ейзенхауер.

У культурі ред.

  • Голлівудська зірка Джоан Оландер після підписання контракту зі студією Universal узяла псевдонім Меймі Ван Дорен, на честь Першої леді[14] .
  • Роль Ейзенхауер у байопіку " Дворецький " 2013 року виконала володарка премії " Оскар " Мелісса Лео, проте сцени за її участі були вилучені при монтажі.[15][16] .

Примітки ред.

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Caroli B. B. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Tatanka Historical Associates (25 лютого 2005). National Register of Historic Places Registration Form (PDF). www.coloradohistory-oahp.org. Colorado Historical Society Office of Archeology & Historic Preservation. Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2010. Процитовано 4 лютого 2009.
  5. ↑ а б в г Biography: Mamie Doud Eisenhower. dwightdeisenhower.com. Dwight D. Eisenhower Foundation. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 9 січня 2009.
  6. ↑ Original text from White House biography [Архівовано 2 січня 2004 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Anne Bissonnette, Curator for The Kent State University Museum Scaasi An American Icon [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.] retrieved June 29, 2006
  8. ↑ Mamie Eisenhower. National Museum of American History, Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
  9. ↑ Gould, Louis L. American First Ladies: Their Lives and Their Legacy. — Taylor & Francis, 2001. — С. 315. — ISBN 9780415930215.
  10. ↑ Kantrowitz, Barbara (13 червня 2007). State of their unions: Candidates' marriages. msnbc.msn.com. Microsoft. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 9 січня 2009.
  11. ↑ West, J. B. Upstairs at the White House: My Life with the First Ladies. — Coward, McCann & Geoghegan[en], 1973. — С. 192. — ISBN 069810546X.
  12. ↑ Haymann, C. David. A Woman Named Jackie: An Intimate Biography of Jacqueline Bouvier Kennedy Onassis. — Carol Communications, 1989. — С. 251. — ISBN 0818404728.
  13. ↑ «Mamie Doud Eisenhower» chronology. https://www.eisenhower.archives.gov/All_About_Ike/Chronologies/MDE.html [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] Dwight D. Eisenhower Presidential Library. Retrieved 04/13/2009
  14. ↑ Strodder, Chris, Swingin' Chicks of the '60s, San Rafael: Cedco Publishing Company, 2000, ISBN 0-7683-2232-4
  15. ↑ Nordyke, Kimberly (7 травня 2013). 'The Butler' Trailer: Oprah Winfrey Plays 'Proud' Wife to Forest Whitaker (Video). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 10 травня 2013.
  16. ↑ Labrecque, Jeff (8 травня 2013). 'The Butler': The new trailer showcases Oscar-winning actors tackling history -- VIDEO. Entertainment Weekly. PopWatch (column). Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меймі_Ейзенхауер&oldid=39807341