Людмила Богемська
Людмила Богемська (бл. 1170 — 5 (14) серпня 1240) — богемська принцеса; графиня Боген по першому шлюбі з Адальбертом IV фон Боген, а потім, з 1204 року княгиня Баварії у шлюбі з Людвігом I. Засновниця монастиря Зелігенталь в Ландсхуті.
| Людмила Богемська | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Релігія | християнство |
| Народження |
1170[1][2][3] Оломоуць, Богемське королівство |
| Смерть |
5 серпня 1240 Ландсгут, Німеччина |
| Поховання | Seligenthal abbeyd |
| У шлюбі з | Людвіг I[4] і Albert III. von Bogend |
| Діти | Отто II[4] і Hildegardis Herzögin von Kelheimd[3] |
| Династія | Пржемисловичі |
| Батько | Бедржих |
| Мати | Єлизавета Угорська |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
По батьківській і по материнський лінії була нащадком Великих князів Київських. Правнучка Великого князя Київського Мстислава Великого.
Біографія ред.
Людмила Богемська була донькою князя Чехії Бедржиха з династії Пржемисловичів і угорської принцеси Єлизавети, доньки Гези ІІ та Єфросинії Мстиславівни. Правнучкою Великого князя Київського Мстислава I.
Близько 1189 року Людмила була видана заміж за представника могутнього баварського роду графів Боген Альберта (1165—1197). Графи Боген були бічною гілкою австрійських Бабенбергів, з якими Пржемисловичі також були в родинних стосунках. У шлюбі народилося троє синів:
- Бертольд III (бл. 1190—1218), граф Боген (1198—1218), загинув при облозі Дамієти під час П'ятого хрестового походу.
- Адальберт V (бл. 1191—1242), граф Боген (1221—1242), останній чоловічий представник роду, нащадків не залишив.
- Діпольд (бл. 1195—1221), священнослужитель в Регенсбурзі.
У жовтні 1204 року в Кельхаймі овдовіла графиня Боген одружилася з герцогом Баварії Людвігом I Віттельсбахом (1173—1231), чиїм противником колись був граф Адальберт IV.
Для герцога Баварії шлюб був політично вигідним, оскільки зміцнював його відносини з королем Богемії Пржемислом Отакаром I, дядьком Людмили, і посилював позиції Віттельсбахів в регіоні на противагу австрійським Бабенбергам.
У герцога Людвіга I і Людмили Богемської народилась одна дитина, син:
- Оттон II (1206—1253), успадкував не лише герцогство Баварське, але і завдяки шлюбу з Агнесою Пфальцскою став пфальцграфом Рейнським.
Після трагічної загибелі герцога Людвіга I, полеглого від рук невідомого вбивці на мосту міста Кельхайм у вересні 1231 року овдовіла герцогиня Людмила присвятила залишок життя духовним справах.
У 1232 році вона виступила ініціатором заснування жіночого цистерцианского монастиря Зелігенталь в Ландсхуті, місті, який заснував її другий чоловік.
Монастир згодом став усипальницею баварських Віттельсбахів. Саме там Людмила Богемська і була похована після своєї смерті в 1240 році.
Родовід ред.
Людмила веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Мономаха та Мстислава Великого.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людмила Богемська |
- Jörg K.Hoensch Histoire de la Bohême Éditions Payot Paris (1995) (ISBN 2228889229)
- ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12981797X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Kindred Britain