Лукасевич Мар'ян Прокопович

український військовик

Мар'я́н Лукасе́вич (Псевдо: «Ягода», «Черник», «Чайка» (Лукашевич); 22 червня 1922, м. Перемишль — 17 вересня 1945, с. Жнятин, Ґміна Долгобичув, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство) — український військовик, підстаршина дивізії «Галичина», командир куреня «Вовки», командир 28-го Холмського тактичного відтинку «Данилів», майор УПА (посмертно).

Мар'ян Лукасевич
 Майор (посмертно)
Загальна інформація
Народження 22 червня 1922(1922-06-22)
м. Перемишль, нині Підкарпатського воєводства, Польща
Смерть 17 вересня 1945(1945-09-17) (23 роки)
с. Жнятин, Ґміна Долгобичув, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, нині Польща
Громадянство  Українська держава (1941)
Національність українець
Псевдо «Ягода», «Черник»
Військова служба
Роки служби 1942—1945
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
 УПА
ОУН
Командування
Командир куреня «Вовки»
1944 — березень 1945
березень 1945 — 17 вересня 1945
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Життєпис ред.

Народився 22 червня 1922 у місті Перемишль (нині Підкарпатського воєводства, Польща).

Навчався в Тернопільській промисловій школі (за іншими даними, закінчив промислову школу або гімназію). Грав у футбол за команду Українського Спортового Товариства «Поділля (Тернопіль)».[1] В 1930—1937 роках проживав у Тернополі.

В часі Другої світової війни — підстаршина дивізії «Галичина». У березні 1944 року в Замості разом з багатьма вояками дивізії перейшов до УПА на південну Володимирщину.

Формує сотню УПА «Вовки», був її першим командиром. В боях з Армією Крайовою сотня збільшилася до куреня. Курінь проводив боротьбу на Холмщині та рейдував на Підляшшя.

У березні 1945 року призначений командиром Холмського ТВ-28 «Данилів» із дорученням організувати нові сотні. Організовує сотню «Вовки-2». 28 серпня 1945 року успішно виконує засідку на спецгрупу провокатора Василя Левочка-«Юрченка», колишнього командира куреня УПА.

У вересні захворів на малярію і загинув у санітарній криївці у пожежі, спричиненій ворожим військом під час облави.

Нагороди ред.

Нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги I класу[2] та Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги

Вшанування пам'яті ред.

У Тернополі по вулиці Камінній встановлена пропам'ятна таблиця на будинку № 2.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Заведнюк В., Трофим'як Б., о. Шаварин М. Лукасевич Мар'ян Прокопович… — С. 401.
  2. ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.

Джерело ред.

Посилання ред.