Горан Петрович
| Горан Петрович | |
|---|---|
| серб. Горан Петровић | |
 | |
| Народився |
1 липня 1961 Кралево |
| Помер |
26 січня 2024[1] (62 роки) Белград, Сербія[2] |
| Громадянство |
 Сербія |
| Національність | серб |
| Діяльність |
письменник-прозаїк, редактор |
| Alma mater | Белградський університет |
| Знання мов | сербська |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Роки активності | з 1983 |
| Жанр |
роман, оповідання, драма, кіно-новела |
| Нагороди |
Премія журналу НІН Нагорода народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книгу |
Го́ран Пе́трович (серб. Горан Петровић; 1 липня 1961, Кралево — 26 січня 2024[3]) — сербський письменник, член Сербської академії наук і мистецтв, лауреат літературних премій, редактор періодичних видань.
Біографія ред.
Народився та проживає в місті Кралево в Центральній Сербії. Після закінчення гімназії поступив на філологічний факультет Белградського університету. Довгий час працював бібліотекарем у Жичі, що в общині Кралево, неподалік одної з найбільших святинь Сербії — Жичівського монастиря. Згадується як редактор видання «Службени гласник», на початок 2016 року залишається головним редактором часопису кралевської бібліотеки «Повеља».
З 2012 року член Сербської академії наук і мистецтв (САНМ).
Поряд із Мілорадом Павичем вважається одним із найважливіших сучасних авторів Сербії[4][5]. Володар більш як десяти літературних національних премій, в тому числі найпрестижнішої НІН-ової нагороди за найкращий роман року[6]. Учасник міжнародних літературних зібрань, зокрема, відвідував Форум видавців у Львові.
Премії та нагороди ред.
Сторінка автора на сайті САНУ містить такий перелік: Књижевна стипендија Фонда Борислава Пекића, Награда «Меша Селимовић», НИН-ова награда, «Виталова» награда, «Рачанска повеља», Октобарска награда Града Краљева, Награда Народне библиотеке Србије за најчитанију књигу, Награда «Борисав Станковић», Награда «Светозар Ћоровић», Награда «Иво Андрић», Награда «Лаза Костић»….
Твори ред.
В доробку автора є твори різних жанрів, сам він згадував, що писав поезії, та найбільш відомою є його проза. 1983 року було надруковане перше оповідання[7]. З 1989 по 2016 вийшло декілька збірок оповідань, короткої прози, три романи, драма і кіно-новела, загалом понад 40 тиражів. Найвідомішим на сьогодні є роман Ситничарница «Код срећне руке», яка принесла авторові нагороду за найкращий роман 2000 року. За мотивами роману Опсада цркве Светог Спаса в народному театрі Сомбору режисер Кокан Младенович поставив однойменний спектакль.
- збірка Савети за лакши живот (Поради для полегшення життя, 1989)
- роман Атлас описан небом (Атлас, описаний небом, 1993)
- збірка Острво и околне приче (Острів та довколишні оповідання, 1996)
- роман Опсада цркве Светог Спаса (Облога церкви Святого Спаса, 1997)
- роман Ситничарница «Код срећне руке» (Крамничка «З легкої руки» 2000)
- збірка Ближњи (Ближні, 2002)
- збірка Све што знам о времену (2003)
- драма Скела (2004)
- збірка Разлике (Відмінності, 2006)
- кіно-новела Испод таванице која се љуспа (2010).
Переклади іншими мовами ред.
Твори Горана Петровича видавалися багатьма європейськими мовами: англійською, болгарською, іспанською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою[8].
Українською виходили оповідання «Острів» («Антологія сербської постмодерної фантастики» С.Дам'янова, Львів: Піраміда) та ряд оповідань у збірці «Острів та інші видіння» (Харків: Фоліо, 2007. — 320с.). До останньої ввійшли оповідання з найновішої на той час збірки «Разлике» (українською: Знайди й познач розбіжності), що стало першим їх перекладом з сербської. Автор під час презентації наголосив:
Особливо схвильований, що побачив свою книгу українською мовою. Кожен переклад є чи не особливим: один різновид енергії перетворюється в інший. Хоча дещо втрачається. Це як електрична енергія перетворюється у світлову[9].
Джерела ред.
Сторінка Горана Петровича на сайті САНМ.
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.telegraf.rs/pop-i-kultura/knjige-stripovi/3825553-umro-goran-petrovic
- ↑ https://www.abc.es/cultura/libros/muere-goran-petrovic-realismo-magico-balcanes-20240127173404-nt.html
- ↑ Помер сербський письменник, поет та драматург Горан Петрович, Укрінформ, 28.01.2024
- ↑ Згадка в анонсі [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] подій Форуму Видавців 2007: …сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича…
- ↑ Зі статті [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Телерадіокомпанії Республіки Сербія: серб. Петровић, кога многи сматрају најчитанијим писцем данашњег времена…
- ↑ Список [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] володарів премії 1954—2016 (файл у форматі .pdf)
- ↑ Згадка [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] в інтерв'ю (рос.)
- ↑ Деякі видання автора в крамниці amazon.com
- ↑ Репортаж з презентації видання на ресурсі Захід.net