Воля Постолова
Воля Постолова (пол. Wola Postołowa) — колишнє село на теренах прадавніх українських земель, зараз в Польщі перебуває в Підкарпатському воєводстві, частина міста Лісько над Сяном.
| Село
|
Історія ред.
Ймовірно, перше поселення виникло ще за часів давньої Русі на руському праві.
Вперше згадується в документі 1441 року, як власність роду Кмітів на німецькому праві. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1893 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалось 48 будинків і 334 мешканців (312 греко-католиків, 28 римо-католиків і 4 юдеї).
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Лісько.
В 1921 році в селі було 67 будинків і 395 мешканців (364 греко-католики і 31 римо-католик).
Село не мало власної церкви. Прихід був у с. Постолів Ліського деканату.
На 01.01.1939 село було чисто українським, у селі з 490 жителів було 440 українців-грекокатоликів і 50 українців-римокатоликів[1].
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[2]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[3]. В 1940 році мешканці були виселені з прикордонної зони, де будувалась лінія Молотова. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
Сучасність ред.
На даний час у селі 14 будинків і 93 мешканці. На західному краю села зберігся дерев'яний маєток I-ї пол. XIX ст.
Примітки ред.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
Література ред.
- Wola Postołowska (78) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 812. (пол.)
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 16 січня 2015.
- Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том IV — Вінніпег. 1968. с. 282
Посилання ред.
- https://web.archive.org/web/20170109022846/https://los.org.pl/index.php?glowna=projekt_UA_ankiety_szczegoly&Polaczenie=13001295964#ankieta_ukr - спогади мешканця села, світлини і документи
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |