Варґентін (кратер)
Варґентін (лат. Wargentin) — кратер на Місяці, біля південно-західного краю видимого боку. Діаметр — 85 км, координати центру — 49°32′ пд. ш. 60°26′ зх. д. / 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д.. Дуже незвичний кратер[1]: його заповнює лава, що піднялася до вищого рівня, ніж довкола. З'явився у нектарському періоді[2].
| Варґентін лат. Wargentin | ||||
.png) (ширина зображення — 140 км) | ||||
|
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter | ||||
| 49°32′ пд. ш. 60°26′ зх. д. / 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д.Координати: 49°32′ пд. ш. 60°26′ зх. д. / 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д. | ||||
| Небесне тіло | Місяць | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 85 км | |||
| Епонім | Пер Вільгельм Варгентін | |||
| Назву затверджено | 1935 | |||
| У базах даних | SAI-index=271 | |||
 Варґентін у Вікісховищі | ||||
.png)
Назва дана німецьким астрономом Йоганном Шретером[3][4] на честь шведського астронома і демографа Пера Вільгельма Варгентіна (1717—1783) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році[5].
Опис кратера ред.
Найближчі сусіди кратера — Інгірамі на заході; величезний кратер Шіккард на північному сході, кратер Несміт, що примикає до нього на сході, і великий кратер Фокілід на південному сході[6].
Кратер Варґентін примітний тим, що по вінця заповнений морською лавою. Її рівень значно вищий за навколишню місцевість і, таким чином, кратер є плато, що нагадує перевернуту тарілку (порівнюють його і з тонкою голівкою сиру[7]). При заповненні кратера лавою щось блокувало повернення лавових потоків у стан рівноваги і кратер заповнився майже до кромки вала. З плином часу на лавовій рівнині накопичилися світлі породи, викинуті при появі інших кратерів (ймовірно, в основному басейну Моря Східного), і нині альбедо чаші Варгентіна значно вище, ніж у типових базальтових відкладень[1].
Вал кратера значно поруйнований і поцяткований безліччю дрібних кратерів. Дно чаші кратера порівняно рівне, за винятком декількох невисоких гряд, що виходять із центру кратера, нагадуючи пташину лапу або зміїний язик[8].
Внаслідок розташування поблизу краю видимого диску Місяця кратер при спостереженнях із Землі здається овальним через перспективні спотворення[8].
Супутникові кратери ред.
Ці кратери, розташовані в околицях Варгентіна, названо його ім'ям з доданням великої латинської літери[5]:
Примітки ред.
- ↑ а б Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusetts : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 166–167. — ISBN 1-931559-07-4.
- ↑ Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
- ↑ Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 218. — ISBN 9780521544146. — Bibcode: (Other link [Архівовано 2018-06-23 у Wayback Machine.])
- ↑ Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 43-44. (описание)
- ↑ а б Wargentin. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- ↑ Кратер Варгентин з околицями на карті LAC-124 [Архівовано 28 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Webb T. W. Celestial Objects for Common Telescopes. — London : Longman, Green, Longman, and Roberts, 1859. — P. 91.
- ↑ а б Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 102. — ISBN 978-1-852-33193-1.
Посилання ред.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.(англ.)
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.(англ.)
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co. ISBN 978-0-304-35469-6.(англ.)
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33500-3.(англ.)
- Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 102. — ISBN 978-1-852-33193-1.