Бугримова Ірина Миколаївна
Ірина Миколаївна Бугримова (28 лютого (13 березня) 1910, Харків, Російська імперія — 19 лютого 2001, Москва, Російська Федерація) — радянська російська артистка цирку, дресирувальниця левів, перша в СРСР жінка-дресирувальниця хижаків. Народна артистка СРСР (1969), Герой Соціалістичної Праці (1979).
| Бугримова Ірина Миколаївна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Irina Nikolayevna Bugrimova |
| Народилася |
13 березня 1910 Харків |
| Померла |
20 лютого 2001 (90 років) Москва |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | артистка цирку |
| Вчителі | Дудинська-Тальйорі Наталія Олександрівна |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Ірина Бугримова народилася 13 березня 1910 року у Харкові в родині професора ветеринарії й була четвертою дівчинкою в сім'ї. Батько часто лікував тварин на іподромі й в цирку (з 12 років Бугримова асистувала батькові при операціях). Мати мала музичну освіту, грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії. Дідусь по материнській лінії був учасником оборони Севастополя, товаришував з І. Айвазовським[1].
Коли Ірині виповнилось 7 років, її віддали до музичної школи. Також вона навчалась у Харківській торгівельно-промисловій школі (1926—1928), в балетній студії при Харківському оперному театрі.
Але справжнім захопленням став спорт, який вона поєднувала з балетом. Серед улюблених видів спорту був біг, стрибки, штовхання ядра, гра в російський хокей. Вона стала чемпіонкою України відразу з кількох видів спорту, кілька разів здобувала перше місце на Всесоюзних спартакіадах. Бажання були балериною зникло, натомість появились мрії стати каскадером. У цей час Ірина Бугримова познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і партнером по творчості Олександром Буслаєвим.[1].
Спільно з Буслаєвим підготувала повітряний атракціон «Політ на санях з-під купола цирку» (демонструвався 1931—1937) та атракціон «Коло сміливості» (1940, артисти з левами на мотоциклах); виконувала також номер «Вища школа верхової їзди».
Коли в 1937 році радянський цирк закупив групу дресированих леопардів, керівник цирками Данкман несподівано запропонував Бугримовій поєднати трюки й дресуру, бажаючи отримати першу в радянському цирку жінку — приборкувача. Першими її вихованцями стали стали левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після довгих, наполегливих занять, тренувань, волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів. За своє циркове життя Бугримова видресирувала 80 левів[1], працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.
З мистецтвом талановитої приборкувачки були знайомі глядачі всього світу. Кожен її виступ став маленьким спектаклем. Вона використовувала не тільки різні трюки, а й приділяла значну увагу своїй акторській поведінці на арені. Леви, яких дресирувала, ходили по канату, разом з приборкувачкою гойдалися на гойдалках під куполом цирку. Великий успіх у глядачів мали такі номери, як «Лев у повітрі», «Лев на мотоциклі», «Крісло смерті», «Лев на дроті», «Стрибки через вогненне кільце», «Килим» і багато інших. Величезне враження справляв на глядачів справляв «левиний килим», коли артистка лягала на тіла хижаків, покладених на арені так, що виходив справжній килим[2].
На арені Ірина Бугримова не працювала вже з 1976 року, але вела активне громадське життя, будучи головою Ради ветеранів Російської державної циркової компанії, членом президії ЦДРІ, Товариства захисту тварин[1]. Ірина Миколаївна також приймала іспити в Державному училищі циркового та естрадного мистецтва імені Румянцева.
Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Похована в Москві на Троєкурівському кладовищі[2].
У 2004 році іменем Бугримової названо площу у Харкові.
Визнання і нагороди ред.
Ірина Бугрімова була удостоєна численних нагород та звань.
- Орден «Знак Пошани» (1939)
- Заслужена артистка РРФСР[3]
- Народна артистка РРФСР (1958)
- Народна артистка СРСР (1969)
- Герой Соціалістичної Праці (1979)
- Орден Леніна (1979)
- Орден Дружби народів (9 жовтня 1990) — за заслуги у розвитку і пропаганді радянського циркового мистецтва[4]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (17 грудня 1994) — за заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в праці, науці, культурі, мистецтві, зміцненням дружби і співпраці між народами[5]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (10 березня 2000) — за видатний внесок у розвиток циркового мистецтва[6]
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Медалі.
Примітки ред.
- ↑ а б в г ЛЕГЕНДА ЦИРКА — ИРИНА БУГРИМОВА. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
- ↑ а б Могилы знаменитостей. Архів оригіналу за 4 квітня 2008. Процитовано 15 жовтня 2013.
- ↑ Заслуженная артистка РСФСР Ирина Бугримова. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Указ Президента СССР от 9 октября 1990 № УП — 830. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Указ Президента РФ от 17 декабря 1994 г. № 2197
- ↑ Указ Президента РФ от 10 марта 2000 г. № 479
Джерела ред.
- ЛЕГЕНДА ЦИРКА — ИРИНА БУГРИМОВА [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Могилы знаменитостей [Архівовано 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Котенко К. I. Бугримова Ірина Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.