Боголюбов Геннадій Борисович
Генна́дій Бори́сович Боголю́бов (нар. 20 січня 1962, Дніпродзержинськ, УРСР, СРСР) — український підприємець, один зі співвласників групи «Приват» і один з найбагатших бізнесменів країни.
| Геннадій Борисович Боголюбов | |
|---|---|
| Народився |
20 січня 1962 (62 роки) Дніпродзержинськ, УРСР |
| Громадянство |
 СРСР Україна Кіпр.svg){kind=small} Велика Британія Ізраїль |
| Національність | єврей |
| Місце проживання | Белгрейв сквер[en] |
| Діяльність | ФПГ «Приват» |
| Alma mater | Придніпровська державна академія будівництва та архітектури |
| Знання мов | англійська |
| Конфесія | юдаїзм, ХаБаД |
У 2019 році займав п'яте місце в рейтингу найбагатших людей України за версією журналу «НВ» зі статками $1,376 млрд[1].
Станом на 2021 рік утримує п'яту позицію серед 100 найбагатших українців за статками $1,7 млрд, за версією Forbes.[2]
Життєпис ред.
Народився в 1962 році в Дніпродзержинську[3]. Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут[3].
Малопублічна людина. Дав своє перше в житті інтерв'ю газеті «Kyiv Post», в якому розповів, як спільно зі своїм другом Ігорем Коломойським у 1990 р. почав торгувати комп'ютерною технікою. Через рік партнери зареєстрували свою першу фірму — «Сентоза», яка діє і понині.
Президент дніпропетровської єврейської общини. Боголюбов бере активну участь у добродійних проєктах общини, і зі слів її прес-секретаря Олега Ростовцева багато часу приділяє допомозі місцевим ветеранам Другої світової війни. За ініціативою бізнесмена на більшість з головних свят країни й самої общини люди похилого віку отримують гідні продуктові пайки.
Хоча бізнесмен і відвідує синагогу, глибоко віруючим себе не вважає. Проте, це не перешкодило мільярдерові пожертвувати $1 млн. на купівлю молитовників для юдеїв-ашкеназі, котрі моляться біля Стіни Плачу в Єрусалимі. А також у 2007 рік у Єрусалимі реставрувати Синагогу імені Рабина Гетса. На її стіні встановили пам’ятну табличку: «Відремонтована й оновлена завдяки Цві Гіршу» (Геннадію Боголюбову).[2]
2010 року за значні інвестиції в економіку Кіпру отримав кіпрське громадянство[4].
Бізнес ред.
Є одним з засновників групи «Приват» і формує стратегію всієї групи. До активів групи належать металургійні і гірничо-збагачувальні комбінати в Україні, Росії, Румунії, Польщі, США; нафтовий бізнес і торгівля паливом через широку мережу АЗС; підприємства харчової промисловості; банки, зокрема одна з найбільших фінансових установ країни — «Приватбанк».
Колишній президент «Приватбанку», засновник — ТОВ «Сентоза», засновник «Солм ЛТД», член ради директорів — «Москомприватбанк», ЗАТ «Московський комерційний Банк».
Бізнес-інтереси Боголюбова включають «Приватбанк» (йому з Коломойським до націоналізації банку належало по 43,44 % акцій цієї кредитно-фінансової установи), Запорізький і Стахановський заводи феросплавів, завод феросплавів «Highlanders Alloys» (США), австралійський «Consolidated Minerals» (CSM), «Укрнафта», «ДніпроАзот», будівельні й девелоперські компанії (зокрема «Аеробуд») і виробник напоїв «Ерлан». Раніше Боголюбов був також співвласником Південного гірничо-збагачувального комбінату і Дніпровського металургійного заводу, проте продав свою частку в них основним власникам «Evraz Group».
У 1992 рік, за пропозицією Сергія Тігіпка, заснував ПриватБанк разом із Ігорем Коломойським, Олексієм Мартиновим, Леонідом Милославським.[2]
Наприкінці 2016 року ПриватБанк, у якому його частка перевищувала 40%, було націоналізовано, а гірничодобувну компанію Consolidated Minerals купила китайська Tian Yuan. Відтоді основні інтереси Боголюбова зосереджені в нафтогазовому секторі та благодійній діяльності. Угода про продаж Consolidated Minerals надала колишньому власнику право щорічно купувати за ринковими цінами до 600 тис. тон марганцевої руди (близько 1% загальносвітового виробництва).[2]
15 жовтня 2020 року Боголюбов звернувся до Господарського суду м. Києва з вимогами повернути 33,2525 % акцій, що належали йому до націоналізації «Приватбанку»[5]. Відповідачами у зазначеній справі, предметом якої є визнання недійсним договору, є Кабінет Міністрів, ПриватБанк, Укргазбанк, Міністерство фінансів і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
8 лютого 2021 року Господарський суд м. Києва задовольнив клопотання ПриватБанку та залишив без руху позов екс-акціонера банку Геннадія Боголюбова щодо повернення йому 33,25 % акцій фінустанови з огляду на відсутність у позовній заяві всіх необхідних реквізитів[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Золотая сотня. Топ-100 самых богатых украинцев — рейтинг НВ и Dragon Capital. nv.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ а б в г Геннадій Боголюбов — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б На WikiLeaks появились документы, касающиеся украинского миллиардера Геннадия Боголюбова. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 3 березня 2011.
- ↑ Sara Farolfi, David Pegg, Stelios Orphanides (17 вересня 2017). The billionaires investing in Cyprus in exchange for EU passports. The Guardian. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.(англ.)
- ↑ Боголюбов через суд вимагає повернення 33,25% акцій ПриватБанку. Фінансовий клуб (ua) . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
- ↑ Суд залишив без руху позов екс-акціонера ПриватБанку Боголюбова щодо повернення йому 33,25% акцій. Інтерфакс Україна (ua) . Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2020.