Відкрити головне меню

Фонд гарантува́ння вкла́дів фізи́чних осі́б — установа в Україні, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування[en] вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку[1].

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті отримання прибутку.

Основною метою діяльності Фонду є захист прав і законних інтересів вкладників банків.

Директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 18 липня 2019 р. є Рекрут Світлана Валеріївна.

Загальна інформаціяРедагувати

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України № 996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Функціонування цієї інституції було врегульовано Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі — Закон).

Відповідно до Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом, здійснює такі функції:

  1. веде реєстр учасників Фонду;
  2. акумулює кошти та здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;
  3. інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;
  4. здійснює випуск облігацій у порядку та за напрямами розміщення, визначеними Законом, і видачу фінансових векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
  5. здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  6. здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;
  7. бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;
  8. застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;
  9. здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;
  10. здійснює перевірки банків;
  11. надає фінансову підтримку банку;
  12. здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам;
  13. надає цільову позику банку для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, залученням до роботи інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) та юридичних експертиз з питань діяльності банку;
  14. здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення;
  15. вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.

Керівні органиРедагувати

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду складається із п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу 1-ого представника Кабінету Міністрів України (КМУ), 2-ох представників Національного Банку України (НБУ), 1-ого представника профільного комітету Верховної Ради України (ВРУ) та директора-розпорядника Фонду за посадою.

Основні повноваження адміністративної ради:

  1. затверджує регламент адміністративної ради Фонду;
  2. затверджує кошторис витрат Фонду;
  3. затверджує стратегію розвитку Фонду та річний план його діяльності;
  4. затверджує засади інвестиційної політики Фонду та щорічний інвестиційний план Фонду;
  5. призначає на посаду та звільняє з посади директора — розпорядника Фонду;
  6. затверджує персональний склад виконавчої дирекції Фонду за поданням директора — розпорядника Фонду;
  7. погоджує рішення виконавчої дирекції про випуск облігацій або видачу фінансових векселів Фонду та напрями їх розміщення;
  8. погоджує рішення виконавчої дирекції про участь Фонду в міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів;
  9. затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків;
  10. затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про залучення кредиту або безповоротної фінансової допомоги;
  11. щорічно визначає аудитора для проведення аудиторської перевірки Фонду;
  12. затверджує річний звіт Фонду;
  13. приймає рішення про проведення позачергової аудиторської перевірки Фонду і визначає аудитора для її проведення;
  14. затверджує вимоги до розкриття інформації про діяльність Фонду;
  15. приймає рішення про збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Виконавча дирекція Фонду складається з 5 членів. Директор — розпорядник Фонду та його заступники входять до її складу за посадою.  Персональний склад виконавчої дирекції Фонду затверджує адміністративна рада Фонду за поданням директора-розпорядника Фонду.

Виконавча дирекція здійснює управління поточною діяльністю Фонду та має, зокрема, такі повноваження:

  1. приймає рішення про виключення банку з числа учасників Фонду;
  2. складає проект кошторису витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду;
  3. подає на затвердження адміністративній раді Фонду річний звіт Фонду;
  4. скликає позачергові засідання адміністративної ради Фонду;
  5. визначає структуру Фонду, затверджує положення про його структурні підрозділи;
  6. приймає рішення про участь Фонду у міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів з подальшим погодженням цього рішення адміністративною радою Фонду;
  7. приймає рішення про матеріально-технічне та кадрове забезпечення діяльності Фонду в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;
  8. приймає нормативно-правові акти Фонду;
  9. затверджує регламент виконавчої дирекції Фонду;
  10. приймає рішення щодо майна, що перебуває у сфері управління Фонду;
  11. приймає рішення про залучення кредитів від небанківських фінансових установ та іноземного кредитора з подальшим затвердженням цього рішення адміністративною радою Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження щодо джерел формування коштів Фонду:

  1. приймає рішення про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків;
  2. приймає рішення про здійснення випуску облігацій (видачу фінансових векселів) та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду. Такий випуск (видача) може бути здійснений виключно з метою залучення коштів Фондом або у випадках, визначених цим Законом;
  3. приймає рішення про необхідність залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України та/або безповоротної фінансової допомоги за рахунок Державного бюджету України;
  4. подає на затвердження адміністративній раді Фонду інвестиційний план Фонду;
  5. приймає рішення про інвестування коштів Фонду відповідно до інвестиційного плану;
  6. приймає рішення про нарахування та стягнення пені за несвоєчасне перерахування банком зборів до Фонду;
  7. приймає рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

  1. визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;
  2. визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами;
  3. визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;
  4. приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  5. затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;
  6. приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;
  7. встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері регуляторної діяльності:

  1. затверджує порядок проведення перевірок банків Фондом та участі працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;
  2. приймає рішення про здійснення планових або позапланових перевірок банків Фондом чи про участь працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;
  3. затверджує плани перевірок та результати їх здійснення;
  4. затверджує порядок та форми подання банками звітності до Фонду;
  5. приймає рішення про подання банком інформації, іншої ніж звітність.

Виконавча дирекція Фонду, у тому числі, має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку:

  1. визначає умови та порядок здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;
  2. призначає та відсторонює від виконання обов'язків уповноважену особу Фонду;
  3. визначає додаткові вимоги до уповноваженої особи Фонду, правила контролю за уникненням конфлікту інтересів;
  4. затверджує план врегулювання та зміни до нього;
  5. погоджує умови відчуження активів і зобов'язань від неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або створення перехідного банку і його продажу інвестору;
  6. приймає рішення про створення спеціалізованої установи;
  7. ухвалює рішення про надання фінансової підтримки приймаючому банку;
  8. затверджує звіт уповноваженої особи Фонду про виконання плану врегулювання і приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації банку;
  9. звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  10. визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів;
  11. затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси;
  12. визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується;
  13. затверджує ліквідаційний баланс та звіт уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури;
  14. за умови недоступності вкладів у банку приймає рішення про надання цільової позики банку з метою забезпечення виплат вкладникам за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Участь банків у ФондіРедагувати

Учасниками Фонду є банки. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Банк зобов'язаний сплачувати до Фонду збори, дотримуватися інших вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Дія Закону не поширюється на АТ «Державний ощадний банк України».

Джерела фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осібРедагувати

з/п

Назва джерела фінансування Опис джерела фінансування
1 Початковий збір з учасників Фонду Початковий збір до Фонду сплачується банком з дня одержання банківської

ліцензії. Розмір початкового збору складає 1 відсоток від статутного капіталу банку.

2 Регулярний збір з учасників Фонду Регулярний збір сплачується

кожного кварталу. Розмір базової ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті.

Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

3 Диференційований збір з

учасників Фонду

Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок

розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.

4 Спеціальний збір до Фонду Фонд приймає рішення про

встановлення спеціального збору у разі, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо виплати відшкодування за вкладами та/або щодо обслуговування та погашення залучених кредитів.

Сума спеціального збору не має перевищувати розмір регулярного збору з учасника Фонду, сплаченого за попередній рік.

5 Доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери

України

Фонд здійснює

інвестиційну діяльність на засадах затвердженого адміністративною радою Фонду інвестиційного плану виходячи з потреб забезпечення виконання функцій Фонду.

6 Кредити, залучені від Національного банку України У разі виникнення

тимчасового дефіциту ліквідності Фонд має право звернутися до Національного банку України за отриманням кредиту. 

7 Неустойка (штрафи, пеня), що стягується відповідно до Закону  Банк за несвоєчасну або

неповну сплату зборів до Фонду сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

8 Кошти з Державного бюджету України Для виконання покладених

на нього функцій Фонд має право отримати кредит або внесок держави на безповоротній основі у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики на відповідний рік у разі, якщо з початку року обсяг коштів Фонду, що можуть бути використані Фондом на виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами згідно з Законом та надання фінансової допомоги приймаючому банку, зменшується більше ніж на 70 відсотків.

9 Кошти, отримані від виконання заходів, передбачених планом врегулювання, зокрема від продажу неплатоспроможного банку або перехідного банку, ліквідації

банку

Ціна продажу

неплатоспроможного або перехідного банку  визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного або перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

10

Інші джерела фінансування

1) доходи, одержані у вигляді

процентів, нарахованих Національним банком України за залишками коштів на
рахунках Фонду, відкритих в Національному банку України;
 

2) кошти, що були внесені

Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень на день створення
Фонду;
 

3) доходи від надання

фінансової підтримки приймаючому банку;
 

4) благодійні внески, гранти,

технічна допомога, у тому числі від іноземних осіб;
 

5) доходи від цільової позики,

наданої банку для виконання зобов'язань щодо виплати коштів за договорами,
строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.
 

6) доходи від цільової позики,

наданої банку для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням господарської
діяльності, залученням до роботи інших осіб (радників, аудиторів, юристів,
оцінювачів та інших) та юридичних експертиз з питань діяльності банку; 
 

7) кредити, залучені від

небанківських фінансових установ та іноземних кредиторів;
 

8) доходи, отримані від надання

позики на умовах субординованого боргу приймаючому банку;
 

9) гарантійні внески,

перераховані учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим
Законом;
 

10) кошти, залучені Фондом

шляхом випуску облігацій та/або видачі фінансових векселів Фонду  

Кошти Фонду можуть формуватися з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Умови гарантування коштів за вкладамиРедагувати

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів, але не більше визначеного законодавством розміру.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Згідно з  Законом сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.  Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. 

З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 11 разів і зросла у 400 разів.

Дата Розмір відшкодування

грн.

09.1998 500
10.2001 1 200
01.2003 1 500
10.2003 2 000
03.2004 3 000
20.04.2004 5 000
18.02.2006 8 000
05.06.2006 15 000
26.02.2007 25 000
11.09.2007 50 000
31.10.2008 150 000
21.08.2012 200 000

Кошти, що Фонд не відшкодовуєРедагувати

  1. передані банку в довірче управління;
  2. за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
  3. за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
  4. розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
  5. розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
  6. розміщені на вклад власником істотної участі банку;
  7. за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або має інші фінансові привілеї від банку;
  8. за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
  9. за вкладами у філіях іноземних банків;
  10. за вкладами у банківських металах
  11. розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;
  12. розміщені на рахунках юридичних осіб.

Виведення неплатоспроможних банків з ринкуРедагувати

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

  1. не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
  2. зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;
  3. невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10-и і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої ст. 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація може бути подовжена на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. Одночасно Фонд проводить пошук потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення неплатоспроможного банку.

План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку, а також на підставі отриманих заявок від потенційних інвесторів визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:

1. Ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. 

2. Ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку.

3. Відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.

4. Створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку.

5. Продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Розрахунки з вкладниками неплатоспроможних банківРедагувати

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більш ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.  Інформація про початок виплат та банк-агент публікується Фондом  в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Якщо вкладник не може отримати особисто суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представнику.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Порядок пред'явлення кредиторських вимог до банкуРедагувати

Кредиторами банку є юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до банку (боржника) щодо його майнових зобов'язань.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Для цього на адресу, вказану в оголошенні про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку, необхідно направити письмову заяву. Також подати свої кредиторські вимоги можна безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку

Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Вимоги, які надійшли після закінчення встановленого строку, вважатимуться погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

На підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів банку та відповідно до даних балансу банку Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Інформація про акцептування вимог кредиторів розміщується на сайтах Фонду та банку, що ліквідується, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Кредитори банку мають право отримати таку інформацію щодо себе після усної ідентифікації у банку.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом;

4) вимоги вкладників — фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов’язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Міжнародна діяльністьРедагувати

Фонд здійснює міжнародну діяльність та підтримує контакти з міжнародними фінансовими інститутами, є учасником Міжнародної асоціації страховиків депозитів (МАСД); та Європейського форуму страховиків депозитів (ЄФСД). В рамках роботи МАСД Фонд бере участь у роботі Європейського регіонального комітету та Євразійського регіонального комітету МАСД.

Участь в міжнародних організаціях сфокусована на обміні досвідом у справі страхування депозитів, відображенні регіональних інтересів і загальних проблем шляхом спільного використання досвіду розвинутих країн, обміну інформацією та ідеями, що дає можливість Фонду активно вивчати досвід страхування депозитів розвинутих країн, розширювати і застосовувати нові інструменти страхування депозитів та підвищувати роль гарантування вкладів в системі фінансової безпеки країни.

Термінологічний словникРедагувати

1) Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа — підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

2) Виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) Неплатоспроможний банк — банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

4) План врегулювання — рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку.

5) Тимчасова адміністрація — процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6) Ліквідація банку — процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

7) Уповноважена особа Фонду — працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

8) Банк-агент — банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

9) Продаж банку — продаж всіх акцій перехідного банку або неплатоспроможного банку.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Система гарантування вкладів в Україні / В. Л. Кротюк, В. І. Огієнко, Т. О. Раєвська, Т. П. Лінник, І. В. Серветник; ред.: Т. С. Смовженко; НАН України. Ін-т регіон. дослідж.; Нац. банк України; Львів. банк. ін-т; Фонд гарантування вкладів фіз. осіб. - Львів : Львів. банк. ін-т НБУ, 2004. - 255 c. - Бібліогр.: 56 назв.