Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд гарантува́ння вкла́дів фізи́чних осі́б — установа в Україні, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Правовий статус — юридична особа публічного права[1].

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Fgv-logo-uk.png
Абревіатура ФГВФО
Тип юридична особа публічного права
Засновано 10 вересня 1998
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Штаб-квартира вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053
50°27′22″ пн. ш. 30°30′09″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.50250° сх. д. / 50.45611; 30.50250Координати: 50°27′22″ пн. ш. 30°30′09″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.50250° сх. д. / 50.45611; 30.50250
Центральний орган Адміністративна рада, виконавча дирекція
Директор-розпорядник Рекрут Світлана Валеріївна
Код ЄДРПОУ 21708016
Вебсайт fg.gov.ua

CMNS: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у Вікісховищі

Фонд є економічно самостійною установою, що не має на меті отримання прибутку. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків[2].

Директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 18 липня 2019 року є Рекрут Світлана Валеріївна.

ІсторіяРедагувати

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України від 10 вересня 1998 року № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків».[3] При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн.

20 вересня 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»[4]. Цим Законом передбачалось збільшення гарантованої суми відшкодування кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів до 1200 гривень.

З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»[2].

Законом:

  • розширено повноваження Фонду гарантування, зокрема в частині щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків;
  • мінімальний розмір граничної суми відшкодування закріплено на рівні 200 тисяч грн, без можливості її зменшення;
  • встановлено спрощений порядок проведення процедур, пов’язаних з придбанням інвестором неплатоспроможного або перехідного банку;
  • визначено порядок  виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави в особі Міністерства фінансів України або державного банку;

Завдання та функції ФондуРедагувати

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.[2]

Основні функції ФондуРедагувати

  • веде реєстр учасників Фонду;
  • акумулює кошти та здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;
  • здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  • здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;
  • здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення;
  • інші функції.

Керівні органиРедагувати

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду складається із п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу одного представника Кабінету Міністрів України, двох представників Національного Банку України, одного представника профільного комітету Верховної Ради України та директора-розпорядника Фонду за посадою.

Виконавча дирекція Фонду складається з 6 членів[5]. Директор — розпорядник Фонду та його заступники входять до її складу за посадою.  Персональний склад виконавчої дирекції Фонду затверджує адміністративна рада Фонду за поданням директора-розпорядника Фонду.

Участь банків у ФондіРедагувати

Учасниками Фонду є банки. Участь банків у Фонді є обов'язковою (крім АТ "Ощадбанк"). Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Банк зобов'язаний сплачувати до Фонду збори, дотримуватися інших вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Єдиний банк України, на який не розповсюджується дія Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є АТ «Державний ощадний банк України». Цей банк не є учасником Фонду.

Джерела фінансування ФондуРедагувати

з/п

Назва джерела фінансування Опис джерела фінансування
1 Початковий збір з учасників Фонду Початковий збір до Фонду сплачується банком з дня одержання банківської ліцензії. Розмір початкового збору складає 1 відсоток від статутного капіталу банку.
2 Регулярний збір з учасників Фонду Регулярний збір сплачується кожного кварталу. Розмір базової ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті.Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий

період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

3 Диференційований збір з

учасників Фонду

Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.
4 Спеціальний збір до Фонду Фонд приймає рішення про встановлення спеціального збору у разі, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо виплати відшкодування за вкладами та/або щодо обслуговування та погашення залучених кредитів. Сума спеціального збору не має перевищувати розмір регулярного збору з учасника Фонду, сплаченого за попередній рік.
5 Доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери

України

Фонд здійснює інвестиційну діяльність на засадах затвердженого адміністративною радою Фонду інвестиційного плану виходячи з потреб забезпечення виконання функцій Фонду.
6 Кредити, залучені від Національного банку України У разі виникнення тимчасового дефіциту ліквідності Фонд має право звернутися до Національного банку України за отриманням кредиту. 
7 Неустойка (штрафи, пеня), що стягується відповідно до Закону  Банк за несвоєчасну або неповну сплату зборів до Фонду сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення (включаючи день сплати).
8 Кошти з Державного бюджету України Для виконання покладених на нього функцій Фонд має право отримати кредит або внесок держави на безповоротній основі у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики на відповідний рік у разі, якщо з початку року обсяг коштів Фонду, що можуть бути використані Фондом на виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами згідно з Законом та надання фінансової допомоги приймаючому банку, зменшується більше ніж на 70 відсотків.
9 Кошти, отримані від виконання заходів, передбачених планом врегулювання, зокрема від продажу неплатоспроможного банку або перехідного банку, ліквідації

банку

Ціна продажу неплатоспроможного або перехідного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного або перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.
10 Інші джерела

Кошти Фонду можуть формуватися з інших джерел, не заборонених законодавством України.

На противагу поширеній думці, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може бути визнаним банкрутом. У разі дефіциту власних коштів на виконання своїх зобов'язань перед вкладникам, Фонд має право залучити державне фінансування (наприклад позику від Міністерства фінансів України, Національного банку України). Держава не може відмовити Фонду у додаткових джерелах фінансування у разі потреби.

Протягом фінансово-банківської кризи 2014-2017 років Фонд виплатив вкладним неплатоспроможних банків близько 90 млрд. грн., більша частина з яких була залучена у вигляді кредитів від уряду та Національного банку.[6]

Умови гарантування коштів за вкладамиРедагувати

Гарантії за вкладамиРедагувати

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

Вкладником може бути фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів, але не більше визначеного законодавством розміру.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Розмір гарантованого відшкодуванняРедагувати

Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000гривень. 

З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 11 разів і зросла у 400 разів.

Дата Розмір відшкодування

грн.

09.1998 500
10.2001 1 200
01.2003 1 500
10.2003 2 000
03.2004 3 000
20.04.2004 5 000
18.02.2006 8 000
05.06.2006 15 000
26.02.2007 25 000
11.09.2007 50 000
31.10.2008 150 000
21.08.2012 200 000

Кошти, які Фонд не відшкодовуєРедагувати

  • передані банку в довірче управління;
  • за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
  • за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
  • розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», — протягом року до дня прийняття такого рішення);
  • розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», — протягом року до дня прийняття такого рішення);
  • розміщені на вклад власником істотної участі банку;
  • за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або має інші фінансові привілеї від банку;
  • за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
  • за вкладами у філіях іноземних банків;
  • за вкладами у банківських металах
  • розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;
  • за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Порядок розрахунків з вкладниками неплатоспроможних банківРедагувати

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більш ніж 500 000 рахунків, — не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти (банки, через які Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами). Інформація про початок виплат та банк-агент публікується Фондом  в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет. Вкладник має право обрати будь-який банк-агент та отримати відшкодування в зручний для себе час протягом періоду здійснення виплат від Фонду (як правило, до завершення ліквідації банку, тобто декілька років).

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Якщо вкладник не може отримати особисто суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представнику.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Виведення неплатоспроможних банків з ринкуРедагувати

Тимчасова адміністраціяРедагувати

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

  1. не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
  2. зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;
  3. невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10-и і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація може бути подовжена на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. Одночасно Фонд проводить пошук потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення неплатоспроможного банку.

Виведення неплатоспроможного банку з ринку можливе в один із таких способів:[2]

1. Ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. 

2. Ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку.

3. Відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.

4. Створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку.

5. Продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Ліквідація банкуРедагувати

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Порядок пред'явлення кредиторських вимог до банкуРедагувати

Кредиторами банку є юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до банку (боржника) щодо його майнових зобов'язань.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Для цього на адресу, вказану в оголошенні про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку, необхідно направити письмову заяву. Також подати свої кредиторські вимоги можна безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку

Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Вимоги, які надійшли після закінчення встановленого строку, вважатимуться погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

На підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів банку та відповідно до даних балансу банку Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Інформація про акцептування вимог кредиторів розміщується на сайтах Фонду та банку, що ліквідується, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Кредитори банку мають право отримати таку інформацію щодо себе після усної ідентифікації у банку.

Задоволення вимог кредиторівРедагувати

Задоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом;

4) вимоги вкладників — фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб — клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Міжнародна діяльністьРедагувати

Фонд здійснює міжнародну діяльність та підтримує контакти з міжнародними фінансовими інститутами, є учасником Міжнародної асоціації страховиків депозитів (МАСД); та Європейського форуму страховиків депозитів (ЄФСД). В рамках роботи МАСД Фонд бере участь у роботі Європейського регіонального комітету та Євразійського регіонального комітету МАСД.

Участь в міжнародних організаціях сфокусована на обміні досвідом у справі страхування депозитів, відображенні регіональних інтересів і загальних проблем шляхом спільного використання досвіду розвинутих країн, обміну інформацією та ідеями, що дає можливість Фонду активно вивчати досвід страхування депозитів розвинутих країн, розширювати і застосовувати нові інструменти страхування депозитів та підвищувати роль гарантування вкладів в системі фінансової безпеки країни.

КритикаРедагувати

Закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб та сам Фонд гарантування вкладів регулярно зазнавали критики. Проте у період так званого «банкопаду» 2014–2015 років, коли Нацбанк був вимушений вивести з ринку та ліквідувати понад 100 проблемних банків, а найбільший з них – націоналізувати, чинна система захисту вкладників виявилася дієздатною, тотальної паніки на ринку депозитів не відбулося, банківська система встояла, і на цьому тлі почалося кількарічне економічне зростання. Відтоді національна валюта відносно стабільна, Нацбанк України кілька років поспіль знижує облікову ставку, це створює умови для поступового здешевлення кредитів, що приносить користь і підприємцям, і простим українцям.[7]

У 2020 році Конституційний суд України відновив справу, ініційовану групою депутатів Верховної Ради України про неконституційність закону про систему гарантування вкладів, що знаходилась на його розгляді з 2015 року.

Претензії полягають у тому, що ФГВФО не підпадає ні під одну з гілок влади (виконавча, судова і законодавча), згаданих в Конституції України. Аналогічна ситуація була з Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг.[8]. На думку колишнього голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука, КСУ може поставити під сумнів законність отримання двома мільйонами вкладників вкладів у межах гарантованої суми до 200 тис грн (всього приблизно на 90 млрд грн), а також позбавити шансів вкладників, які ще не звернулися за своїми грошима, на загальну суму понад 3 млрд грн.

Також зникнуть правові підстави для погашення вимог інших кредиторів, тобто стане незаконним вже здійснене Фондом повернення майже 50 млрд грн. Буде поставлено під загрозу задоволення кредиторських вимог вкладникам 200+ (чиї вклади перевищують гарантовану суму в 200 тис. грн).

Але найбільша загроза — повне уникнення відповідальності неплатоспроможними банками і пов’язаними з ними особами, які довели банки до банкрутства. Сума позовних вимог Фонду до цих суб'єктів, зокрема в межах кримінальних проваджень, перевищує 500 млрд грн.

Рішення КСУ про неконституційність закону про гарантування може поставити під сумнів процедуру націоналізації ПриватБанку. У цій процедурі технічні функції були здійснені саме ФГВФО.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб — офіційний вебсайт
  2. а б в г Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI. Верховна Рада України. 
  3. Указ Президента України "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України". 
  4. Закон України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб". 
  5. Організаційна структура. ФГВФО. 
  6. Українці не забрали 3 мільярди гривень із збанкрутілих банків. Як отримати гарантовані державою депозити. Економічна правда. 23.06.2020. 
  7. Солонина, Євген (03 листопада 2020). КСУ візьметься за Фонд гарантування вкладів: чого чекати українцям?. Радіо Свобода. Процитовано 24.11.2020. 
  8. а б Шевченко, П. (14.09.2020). Справа про Закон про гарантування вкладів підлягає закриттю — ексголова КСУ Шевчук про поділ влади, олігархів і суди в Україні. НВ. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Система гарантування вкладів в Україні / В. Л. Кротюк, В. І. Огієнко, Т. О. Раєвська, Т. П. Лінник, І. В. Серветник; ред.: Т. С. Смовженко; НАН України. Ін-т регіон. дослідж.; Нац. банк України; Львів. банк. ін-т; Фонд гарантування вкладів фіз. осіб. — Львів: Львів. банк. ін-т НБУ, 2004. — 255 c. — Бібліогр.: 56 назв.