Апофеоз війни
«Апофео́з війни́» (заст. «Апотео́за[1] війни́») — картина російського художника Василя Васильовича Верещагіна. На рамі зроблено напис: «Присвячено всім великим завойовникам — минулим, теперішнім і майбутнім».
| рос. Апофеоз войны | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Василь Верещагін |
| Час створення: | 1871р. |
| Розміри: | 127×197 |
| Висота: | 127 см |
| Ширина: | 197 см |
| Матеріал: | олійна фарба і полотно |
| Техніка: | олійний живопис |
| Зберігається: | Москва, Росія |
| Музей: | Третьяковська галерея |
 Апофеоз війни у Вікісховищі | |
Історія створення ред.
Картину написано 1871 року. Спочатку полотно було називано «Перемога Тамерлана» (рос. Торжество Тамерлана). Задум був пов'язаний із Тамерланом, війська якого залишали за собою такі піраміди черепів [2], одначе картина не носить конкретно-історичного характеру[3]. Відповідно до історії одного разу до Тамерлана звернулися жінки Багдада й Дамаска, які скаржилися на своїх чоловіків, які загрузли в гріхах і розпусті. Тоді він наказав кожному воїнові зі своєї 200-тисячної армії принести по відрубаній голові мужів-розпусників. Після того, як наказ виконали, було викладено сім пірамід із голів[4].
За іншою версією, відому картину «Апофеоз війни» Верещагін створив під враженням розповіді про те, як правитель Кашгара Валіхан-торі стратив європейського мандрівника й наказав покласти його голову на вершину піраміди, складеної з черепів інших страчених людей. 1867 року Верещагін поїхав до Туркестану, де він служив прапорщиком при генерал-губернаторові К. П. Кауфмані. Росія тоді загарбала ці землі, і Верещагін бачив смерть і трупи, що викликали в нього співчуття й гуманізм[3]. Тут і з'явилася відома «Туркестанська серія», де художник-баталіст зобразив не тільки бойові дії, але також природу і сцени побуту Середньої Азії. А після поїздки до Західного Китаю 1869 року, де війська богдихана придушували повстання місцевих, з'явилася картина «Апофеоз війни»[3].
Опис ред.
«Апофеоз війни» — один з найяскравіших Верещагінових творів[4]. На картині зображено піраміду з людських черепів на тлі зруйнованого міста і обвуглених дерев, серед розпеченого степу; навколо піраміди літають ворони. Усі деталі картини, у тому числі жовтий колорит полотна, символізують смерть і спустошення[2]. Ідею «Апофеозу війни» також яскраво виражають шрами від шабель і дірки від стріл на черепах.
Відомий російський художній критик Володимир Стасов писав про «Апофеоз війни»:
|
Тут річ не лише в тім, із якою саме майстерністю Верещагін намалював своїми пензлями сухий випалений степ і посеред нього піраміду черепів із воронами, що літають навколо, шукаючи ще вцілілий шматочок м'ясця. Ні! Тут у картині явилося щось дорогоцінніше й вище, ніж незвичайна Верещагінська віртуальність барв: це глибоке почуття історика й судді людства… Оригінальний текст (рос.) Здесь дело не только в том, с каким именно мастерством Верещагин написал своими кистями сухую пожжённую степь и среди неё пирамиду черепов, с порхающими кругом воронами, отыскивающими ещё уцелевший, может быть, кусочек мясца. Нет! Тут явилось в картине нечто более драгоценное и более высокое, нежели необычайная верещагинская виртуальность красок: это глубокое чувство историка и судьи человечества…[3] |
|
Примітки ред.
- ↑ Російсько-українські словники. https://r2u.org.ua/ (Українською) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018.
- ↑ а б Апофеоз войны (Василий Верещагин). 50 біографій майстрів російського мистецтва. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
- ↑ а б в г Н. A. Ионин. Верещагин В., «Апофеоз войны». Сто великих картин. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
- ↑ а б Верещагин Василий Васильевич, Апофеоз войны — история картины. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
Посилання ред.
- «Апофеоз війни» в базі даних Третьяковської галереї