Антропов Олег Петрович
Олег Петрович Антро́пов (латис. Oļegs Antropovs, рос. Олег Петрович Антропов; 5 листопада 1947 — 15 жовтня 2023) — латвійський волейбольний тренер, радянський волейболіст, олімпійський чемпіон з 1968 року.
| Антропов Олег Петрович латис. Oļegs Antropovs | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||||||||||||
| Громадянство |
 Латвія | |||||||||||||
| Народження |
5 листопада 1947 Туркестанська область, Казахська РСР, СРСР | |||||||||||||
| Смерть | 15 жовтня 2023[1] (75 років) | |||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||
| Вид спорту | волейбол | |||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Біографія ред.
Народився 5 листопада 1947 року в селищі Новий Чимкентської області Казахської РСР (нині Туркестанська область, Казахстан).
1979 року закінчив Ризький медичний інститут.
Упродовж 1965—1971 років виступав за волейбольну команду «Буревісник» (Алма-Ата), у 1971—1979 роках — за «Радіотехнік» (Рига). У збірній команді СРСР грав з 1968 по 1974 рік[2].
Упродовж 1979—1983 років працював тренером і лікарем ризького «Радіотехніка». У 1988—1989 роках — старший тренер молодіжної збірної СРСР з волейболу[3]. У 1990—1992 роках працював у збірній команді Катару. У 1992—1995 роках тренував латвійський клуб «Озолниєку», у 1995—1997 — команду клубу «Младость» (Загреб, Хорватія), у 1997—1999 — VKP (Братислава, Словаччина)[2]. У 1998 році як один із двох помічників увійшов до штабу нового тренера збірної Росії Геннадія Шипуліна, однак невдовзі покинув цю роботу через розбіжності в поглядах з іншими наставниками[4]. З 1999 по 2008 рік тренував команду «JT Thunders» (Хіросіма, Японія). У 2009 році закінчив професійну кар'єру тренера[2].
Спортивні досягенення ред.
олімпійський чемпіон (1968),- чемпіон СРСР (1969),
срібний призер чемпіонатів СРСР (1968, 1970, 1973, 1974, 1975),
бронзовий призер чемпіонатів СРСР (1967, 1971),- бронзовий призер Кубка світу (1969),
володар Кубка європейських чемпіонів (1970, 1971),- володар Кубка володарів Кубків Європи (1974, 1975, 1977),
- переможець Всесвітньої Універсіади (1973).
Відзнаки ред.
- Майстер спорту міжнародного класу з 1962 року.
- Заслужений тренер Латвії[2].
- Почесні грамоти Казахстану і Латвії[2].
Примітки ред.
- ↑ Скончался олимпийский чемпион по волейболу Олег Антропов
- ↑ а б в г д е Антропов Олег Петрович [Архівовано 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Спорт Росії. (рос.)
- ↑ Росіяни Латвії. [Архівовано 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Россошик Л. Третє ітаійське золото [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Чемпіонат. (рос.)
Література ред.
- Олімпійська енциклопедія / головний редактор С. П. Павлов. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — С. 18. (рос.)
- Волейбол. Енциклопедія [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] / укладач В. Л. Свиридов. — М. : Человк, Спорт, 2016. — іл. — С. 20. (рос.)