Альбрехт II (герцог Баварії)
Альбрехт II (нім. Albrecht II; 1368 — 21 січня 1397) — герцог Баварсько-Штраубінзький у 1389—1397 роках.
| Альбрехт II | |
|---|---|
| Народився |
1368[1][2] Баварсько-Штраубінзьке герцогство, Баварія |
| Помер |
21 січня 1397 Кельгайм, Нижня Баварія, Баварія |
| Поховання | Штраубінг |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | регент |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог Баварсько-Штраубінський |
| Посада | герцог Баварії[d] |
| Термін | 1389—1397 роки |
| Попередник | Альбрехт I |
| Наступник | Альбрехт I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Альбрехт I |
| Мати | Маргарита Бжезька |
| Брати, сестри | Joanna of Bavariad, Маргарита Баварська, Katherine of Bavariad, Joanna Sophia of Bavariad, Вільгельм II, Willem I van Beieren-Schagend і Іоганн III |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Походив з династії Віттельсбахів. Син Альбрехта I, герцог Баварія-Штраубін, графа Голландії, Зеландії та Геннегау, й Маргарити (доньки Люовіка I П'яста, князя Бжезького). Народився у 1368 році. 1370 року було домовлено про його шлюб з Ганною, донькою імператора Карла IV, проте шлюб не відбувся з політичних причин. З 1377 року виховувався під орудою Іоганна фон Леухтенберга.
Замолоду залучено до політичних справ. 1387 року призначено адміністратором південної частини Баварсько-Штраубінського герцогства. Він не втручався у внутрішній конфлікт своїх стриєчних братів — синів герцога Стефана II. Втім у 1388 році підтримував їх у війні проти Союзу швабських міст і архієпископа Зальцбурга, що тривала до 1389 року.
У 1388 році стає співправителем батька в Голландії, Зеландії та Геннегау. У 1389 році стає герцогом Баварсько-Штраубінським. Саме на Альбрехта II було покладено завдання керуватися баварськими володіннями свого батька. Альбрехт II проводив більшу частину свого часу в Штраубіні, наказав побудувати дороги і церкви, найзначущими з яких були Санкт-Якоб і Санкт-Файт. Полюбляв численні розваги, музик та співаків. Він вигадав рецепт подачі вина з перцем, шафраном та імбиром. Втім, багато зусилля приділяв піднесенню герцогства. Завдяки сприянню Альбрехта II значно поліпшився економічний стан 30 міст та ринків держави.
Організовував та сам відвідував турніри у містах Ландсгут (1390 рік), Нюрнберг (1391 рік), Гейдельберг (1393 рік). Також часто подорожував Європою. 1391 року відвідав Нідерланди, де деякий час мешкав у Гаазі. У 1390 році супроводжував свою сестру Іоганну-Софію до Відня, де був присутнім на її весіллі з Альбрехтом IV, герцогом Австрії. 1393 року побував у Празі, де вів перемовини з імператором Венцеславом. 1395 року надав підтримку французькому принцу та своєму шварґу Жану Безстрашному.
Альбрехт II знову рушив до Голландії, де воював в 1396 році проти фризів разом з батьком і старшим братом Вільгельмом II. У 1397 році невдовзі після повернення з подорожі помер від пневмонії у замку Кельгайм. оскільки він не мав спадкоємців, його права перейшли братам Вільгельму та Іоганну.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123437822 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела ред.
- Anthony Stokvis, Manuel d'histoire, de généalogie et de chronologie de tous les États du globe, depuis les temps les plus reculés jusqu'à nos jours, préf. H. F. Wijnman, Israël, 1966, chapitre VIII Maison de Wittelsbach. Ducs, princes-électeurs depuis 1623 p. 169 et " Généalogie de la Maison de Wittelsbach (Bavière) " tableau généalogique n° 61 .
- Michaela Bleicher: Das Herzogtum Niederbayern-Straubing in den Hussitenkriegen. Kriegsalltag und Kriegsführung im Spiegel der Landschreiberrechnungen. Dissertation, Regensburg 2006, S. 41