Альбрехт I (герцог Баварії)
Альбрехт I (нім. Albrecht I; 25 липня 1336 , Мюнхен— 13 грудня 1404, Гаага) — герцог Баварії у 1347—1349 роках, герцог Нижньої Баварії у 1349—1353 роках, герцог Баварія-Штраубінський у 1353—1404 роках, граф Голландії, Геннегау та Зеландії у 1388—1404 роках.
| Альбрехт I | |
|---|---|
| нім. Albrecht | |
 | |
| Народився |
25 липня 1336[1][2] Мюнхен, Баварія |
| Помер |
13 грудня 1404[1] (68 років) Гаага, Священна Римська імперія |
| Поховання | Гаага |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог Баварії |
| Посада | герцог Баварії[d] |
| Термін | 1347—1404 роки |
| Попередник | Людвіг IV |
| Наступник | Вільгельм II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Людовик IV |
| Мати | Маргарита I (графиня Голландії) |
| Брати, сестри | Беатріс Баварська, Elisabeth of Bavariad, Agnes of Bavariad, Margaret of Bavaria, Duchess of Slavoniad, Matilda of Bavaria, Margravine of Meissend, Людвіг I, Людвіг V, Стефан II, Оттон V і Вільгельм I |
| У шлюбі з | Маргарита Бжезька, Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd і Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd |
| Діти | Іоганн III[2], Joanna Sophia of Bavariad, Альбрехт II, Вільгельм II, Маргарита Баварська, Joanna of Bavariad[2], Katherine of Bavariad[2] і Willem I van Beieren-Schagend |
| Нагороди |
 |
 | |
Життєпис ред.
Герцог Баварії ред.
Походив з династії Віттельсбахів. Третій син Людвіга IV, імператора Священної Римської імперії та герцога Баварського, і Маргарити Голландської.
1347 році після смерті батька Альбрехт I став правити Баварією разом зі своїми братами Людвігом V, Людвігом VI, Стефаном II і Вільгельмом I.
Доволі швидко в державі настав розгардіяш через велику кількість правителів з політичними амбіціями. У 1349 році за Ландсберзькою угодою Альбрехт I разом з братами Стефаном II і Вільгельмом I отримав в спільне управління герцогство Нижня Баварія. Того ж року разом з братом Людвігом VI відмовився від прав на графства Голландія, Геннегау та Зеландія на користь брата Вільгельма I.
У 1353 році за Регенсбурзькою угодою зі зведеним братом Стефаном II розділив Нижню Баварію, при цьому з Вільгельмом I отримав герцогство Баварсько-Штраубінське. Того ж року в Пассау оженився на доньці Людовіка, князя Бжезького. Оскільки Вільгельм I більше уваги приділяв нідерландським графствам, Альбрехт I зосередив владу в Баварії-Штраубін. Своєю резиденцією обрав місто Штраубін.
У 1357 році, коли Вільгельм I став виявляти ознаки божевілля за наказом Альбрехта I того було у 1358 році запроторено до замку Ле-Кенуа. При цьому Альбрехт I став регентом графств Голландія, Зеландія, Геннегау, а також повністю перебрав владу над Баварія-Штраубінським графством. Разом з тим у 1358 році перебрався до Гааги.
У 1363 році підтримав свого зведеного брата Стефана II у боротьбі проти Рудольфа IV, герцога Австрії. 1364 року вимушений був протистояти претензіям Едуарда III, короля Англії, від імені своєї дружини на графство Геннегау. Втім Генеральні штати цього графства у 1365 році підтримали Альбрехта I. Остаточно питання вирішено на його користь під час перемовин у Лондоні.
Граф Голландії, Зеландії та Геннегау ред.
1386 року померла його дружина. У 1388 році офіційно став володарем Голландії, Зеландії та Геннегау. Для управління герцогством Баварія-Штраубін він призначив своїм співволодарем сина Альбрехта, який до 1397 року керував цим герцогством.
У Альбрехта I було багато коханок, втім проблеми почалися, коли він зробив своєю фавориткою Алейду ван Пулгест з Партії Тріски, яка набула значний політичний вплив. У відповідь Партія гачків уклала союз з сином Альбрехта I — Вільгельмом, — після чого влаштувала змову, і вересневої ночі 1392 року Алейду було вбито в Гаазі. У відповідь Альбрехт I почав переслідувати представників Партії гачків, захоплюючи один замок за одним. Його син Вільгельм не відчував себе в безпеці, і перебрався жити до Геннегау, а у 1394 році втік до Англії. В цей час у 1393 році Альбрехт I оженився на доньці герцога Клевського.
З 1395 року розпочав війну проти фрізів. Незважаючи на те, що він перемагав їх знову і знову, але так і не підкорив повністю. Помер у 1404 році в Гаазі. Його спадкоємцем став син Вільгельм II.
Родина ред.
1. Дружина — Маргарита, донька Людовіка I, князя Бжецького та Легніцького
Діти:
- Катарина (1361—1400), дружина Вільгельма I, герцога Гельдерна та Юліха
- Іоганна (1362—1386), дружина Вацлава I, імператор Священної Римської імперії
- Маргарита (1363—1423), дружина Жана Безстрашного, герцога Бургундії
- Вільгельм (1365—1417), герцог Баварія-Штраубін
- Альбрехт (1369—1397), герцог Баварія-Штраубін
- Іоганна-Софія (1373—1410), дружина Альбрехта IV Габсбурга, герцога Австрії
- Іоганн (1374/1376 — 1425), єпископ Льєжу
2. Дружина — Маргарита, донька Адольфа I, графа Клеве
дітей не було
Примітки ред.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
Джерела ред.
- Laetitia Boehm: Das Haus Wittelsbach in den Niederlanden. In: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. Band 44, 1981, S. 93–130, insbesondere S. 111—115
- Dorit-Maria Krenn: Albrecht I. von Straubing-Holland. In: Straubinger! 23 kurze Porträts. Attenkofer, Straubing 2007, ISBN 3-936511-39-X, S. 14–18.