Абелам

Абела́м — папуаський народ, що мешкає на північному сході Папуа Нової Гвінеї, на північний захід від середньої течії річки Сепік. Виділяються етнографічні групи: північна (мапрік) і південна (возера). Загальна чисельність — понад 70 тисяч осіб (станом на 1992 рік).

Абелам
Кількість	понад 70 тисяч осіб (1992)
Ареал	Папуа Нова Гвінея
Раса	австралоїдна раса
Мова	абелам

Розмовляють на мові абелам середньосепіцької групи сім'ї сепік-раму. Діалекти: мапрік, власне абелам і возера. Поширені також ток-пісін, англійська мова. Абелам — християни (католики і протестанти), зберігаються традиційні вірування.

Основа господарства — ручне підсічно-вогневе землеробство (ямс, таро, банани, кокосова і арекова пальми, цукрова тростина), розведення свиней, курей, добування саго. Займаються збиральництвом, а також полюванням на диких свиней, деревного кенгуру, казуара, летючих собак і птахів. Величезну роль в культурі займає вирощування ямсу, зокрема його гігантських форм. Основна зброя — спис, лук. З ремесел розвинені плетіння, виготовлення тапи, ліпної кераміки, різьблення по дереву і кісці.

фігура предка

Поселення північних абелам розташовуються на вершинах пагорбів, витягнутих уздовж головної вулиці. Будинки наземні, каркасно-стовпової конструкції, з дахами до землі з листя сагової пальми. Південні абелам живуть на рівнинах в пальових будинках. Громадський і культовий центр поселення — чоловічий будинок (тамбаран, на мові ток-пісін) і площа перед ним (амай). Трикутний фасад тамбарану, що досягає 30 метрів висоти, прикрашений панно, розписаним мінеральними фарбами (жовта, червона, чорна і біла) на проґрунтованих глиною піхвах листа саговаї пальми. Балки і стовпи чоловічого будинку представляють різьблені багатофігурні композиції, що зображують предків.

Система спорідненості ірокезького типу. Діляться на патрилінійні тотемичні клани (кум, гем), що не мають спадкових вождів. Лідерство в клані визначається особистими перевагами. Чоловіки села діляться на дві групи (ара) ритуальних партнерів по церемоніальному обміну ямсом і свинями. Чоловіки однієї ара проводять ініціації підлітків інших ара. Сім'я моногамна. Допускається полігінія.

Чоловіки носили фалокрипт, жінки ходили оголеними; святковий чоловічий одяг — спідничка з забарвлених рослинних волокон, плетені і раковинні браслети (ручні і ніжні), сережки, гребені, головні прикраси з пір'я казуара або плетені, намиста з квітів, плодів, раковин; поширене фарбування обличчя і тіла. Святковий чоловічий одяг — шматок білої тапи і плетена сумка, що кріпиться до голови, розшита кільцями з раковин. Основа їжі — рослинна.

Література

• Народы мира: историко-этнографический справочник / главный редактор Ю. В. Бромлей. — Москва : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 35. с. (рос.)