Гребінь
Гре́бінь[1], гребіне́ць[2], гребі́нка[3], гребі́нчик[4] — довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування (поряд з щіткою) або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Також вживається як прикраса — замість шпильки.
Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пошук. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2019-05-17.
ПосиланняРедагувати
- Гребінець // Українська мала енциклопедія : у 8 т (16 кн) :. В-Ґ — 1958. — С. 123-298 / проф. Є. Онацький. — Т. 1. — С. 278.