Гре́бінь[1], гребіне́ць[2], гребі́нка[3], гребі́нчик[4][5] — довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування (поряд з щіткою) або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Також вживається як прикраса — замість шпильки.

Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Гребінець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гребінчик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  5. Гребінчик [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-українські словники R2U

ПосиланняРедагувати