Гребінь
Гре́бінь[1], гребіне́ць[2], гребі́нка[3], гребі́нчик[4][5] — довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування (поряд з щіткою) або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Також вживається як прикраса — замість шпильки.
Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінчик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Гребінчик [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-українські словники R2U
ПосиланняРедагувати
- Гребінець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 278. — 1000 екз.