Спинний гребінь
Спинний гребінь — широке, пласке утворення на спині тварин (амніот і деяких земноводних), що йде вздовж хребта, своєрідне «вітрило» з кісткових відростків з перетинками. Багато видів вимерлих земноводних і амніот мали довгі відростки хребців, припускають, що вони були основою для спинних гребенів, які, на думку палеонтологів, виконували кілька функцій.
Функції ред.
_(7651130584).jpg)
Висунуто чимало припущень щодо призначення спинного гребеня. Більшість сучасних науковців сходяться на тому, що принаймні в пелікозаврів він слугував для терморегуляції[1].
Терморегуляція ред.
Спинний гребінь міг використовуватись для терморегуляції. У відростках хребців виявлений канал, у якому, за припущенням, проходили кровоносні судини, що постачали кров у перетинки. Тварини могли використовувати широку поверхню гребеня для обігріву в ранковий час, коли сонце ще стоїть низько над обрієм. Як і всі ектотермальні організми, вони могли повноцінно функціонувати лише за умови надходження достатньої кількості тепла з навколишнього простору. У разі перегрівання гребінь слугував своєрідним радіатором, забезпечуючи охолодження під час перебування у затінку[1].
Втім, недавні дослідження ставлять під сумнів ефективність подібних засобів терморегуляції, і невідомі сучасні плазуни з гребенями, що використовували б їх подібним чином[2][3].
Статевий відбір ред.
Розвинуті елементи будови тіла в багатьох сучасних тварин слугують для приваблення представників протилежної статі під час відбору статевого партнера. Колись припускали, що таку ж функцію виконував і гребінь викопних плазунів, але зараз ця гіпотеза зазнає критики[1].
Зберігання поживних речовин ред.
Професор Е. Штромер у 1915 р. висунув гіпотезу, що відростки слугували не основою для спинного «вітрила», а скоріше для горба: «можна було б скоріше подумати про існування великого жирового горба (нім. Fettbuckel), якому вони (відростки) забезпечували внутрішню опору»[4]. Припущення Штромера було підтримане Дж. Б. Бейлі (Jack Bowman Bailey) в 1997 р.[5]. На користь цієї гіпотези Бейлі вказує на те, що в спінозаврів, уранозаврів та інших динозаврів хребцеві відростки коротші та товстіші, ніж у пелікозаврів (в останніх вони були каркасом для перетинок), і подібні до хребцевих відростків деяких вимерлих горбатих ссавців, таких як мегацеропс і широколобий бізон[5].
Маскування ред.
Припускали, що диметродон використовував гребінь для маскування: коли ховався в очереті, чигаючи в засідці на жертву[6].
Джерело звуку ред.
Грегорі Пол стверджував, що паралельні шийні гребені амаргазавра (що має відростки шийних хребців) зменшували б рухомість шиї. Він припустив, що з огляду на скоріше круглий, ніж плаский переріз цих відростків, вони могли бути покриті роговою оболонкою. На його думку, не виключено, що динозавр міг видавати звук, зсуваючи їх разом[7].
Гребінь крокодилів ред.
У гребенястих крокодилів на спині розташовані два гребені, що йдуть від очей майже до передньої третини морди. Вони утворені шкіряними горбками.
Тварини зі спинним гребенем ред.
Земноводні ред.
Плазуни ред.
- Багато які синапсиди
- Багато які попозавроїди
- Деякі динозаври
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в D.R. Khanna, Biology of Reptiles, pp. 59-60, Discovery Publishing House, 2004 ISBN 8171419070.
- ↑ Tomkins, J.L.; LeBas, N.R.; Witton, M.P.; Martill, D.M.; Humphries, S. (2010). «Positive allometry and the prehistory of sexual selection» (PDF). The American Naturalist 176 (2): 141—148. doi:10.1086/653001. PMID 20565262.
- ↑ Huttenlocker, A. K.; Mazierski, D.; Reisz, R. R. (2011). «Comparative osteohistology of hyperelongate neural spines in the Edaphosauridae (Amniota: Synapsida)». Palaeontology 54: 573—590. doi:10.1111/j.1475-4983.2011.01047.x.
- ↑ Stromer, E. (1915). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharije-Stufe (unterstes Cenoman). 3. Das Original des Theropoden Spinosaurus aegyptiacus nov. gen., nov. spec. Abhandlungen der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Mathematisch-physikalische Klasse (German) . 28 (3): 1—32.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б Bailey, J.B. (1997). Neural spine elongation in dinosaurs: sailbacks or buffalo-backs?. Journal of Paleontology. 71 (6): 1124—1146. JSTOR 1306608.
- ↑ Bramwell, C. D.; Fellgett, P. B. (16 February 1973). Thermal Regulation in Sail Lizards. Nature. 242 (5394): 203—205. doi:10.1038/242203a0. ISSN 0028-0836.
Many suggestions have been made about the function of the sail, as camouflage among reeds while it waited for prey, for sexual display, or literally as a sail while swimming
- ↑ Paul, Gregory S. (2000) The Scientific American Book of Dinosaurs [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.], p 94. St. Martin's Press. ISBN 0-312-26226-4.