Бе́рдо, заст. блят[1] (від нім. Blatt — «дошка», «бердо»)[2] — деталь ткацького верстата, частина ляди. Слугує для ущільнення ниток утоку — шляхом підбивання однієї до однієї. Бердо не слід змішувати з ремізкою («начинням») — пристроєм для утворення зіва в нитках основи.

Бердо ручного ткацького верстата
Сучасне бердо
Бердечко для ткання поясів

ІсторіяРедагувати

Відоме з давніх часів: українське слово «бердо» походить від прасл. *bьr̥do. Спочатку бердо мало вигляд простої дощечки, якою ущільняли нитку утоку, згодом воно набуло форми гребеня, а ще пізніше — сучасного берда з двома рамками[2]. Історично берда виготовляли зі стеблин очерету, тростини[3][4] (це залишило відбиток в англійській термінології: англ. reed означає як «очерет», так і «бердо»; а також в українському терміні тростки). Сучасні виготовляють із сталевого нержавкого дроту, сплющеного вальцюванням[5].

Майстрів, що виготовляли берда, називали бе́рдниками[6].

ОписРедагувати

Зазвичай бердо являє собою пласку дощечку з кількома десятками вертикальних щілин. Горизонтальні планки називаються листви чи бильця, зубці — троща, трость чи тростки (на Галичині були відомі як сказівки), а проміжки між зубцями — комірки[7][1]. Бердо вставляється у заглибину нижнього бруска ляди й притискується зверху верхнім бруском. Між зубцями берда проходять нитки основи: за допомогою закріпленого на шнурі гачка («ключки») їх проводять через комірки і через вічка рукавів начиння і кріплять до верхнього навою.

Берда сучасних верстатів встановлюються у верхній частині ляди, фіксуються притискною планкою з гвинтами. Від частоти розташування зубів (від 2,5 до 40 зубів на 1 см) залежить щільність основи, тобто число ниток на одиницю ширини тканини[8].

Довжина тросток залежить від типу тканин і типу верстата. У берда механізованого бавовняного верстата їхня довжина становить близько 90 мм[9].

Бердом ущільнюють утокову нитку: після прокладення утоку через зів ниток основи майстер тягне раму ляди на себе, прибиваючи зубцями берда утокову нитку до прокладеної раніше. У механічних верстатах рухи ляди здійснюються автоматично, за допомогою приєднаних до вала шатунів (застосовуються також кулісний, ексцентриковий і кулачковий механізми).

Окрім берд для ткацьких верстатів, існують невеликі берда, призначені для ткання поясів. На зубцях таких берд зроблені отвори, через яких проходить половина ниток основи. Переміщаючи бердечко уверх-униз, розсувають нитки основи і простромляють між ними утік.

Прислів'яРедагувати

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Блят // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — С. 169
  3. «Reed.» The Oxford English Dictionary. 2nd ed. 1989.
  4. Fox, Thomas William (1894). The mechanism of weaving. London: MacMillan and Company. с. 349. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 27 червня 2009. 
  5. Cartwright, Wendy (2007). Weave. Murdoch Books. с. 10. ISBN 1-74045-978-4. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 6 липня 2009. 
  6. Бердник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Бердо // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Бердо // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  9. International Correspondence Schools, International Textbook Company (1906). Ring Frames ; Cotton Mules ; Twisters ; Spoolers ; Beam Warpers ; Slashers; Chain Warping. International Textbook Co. с. 54–55. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 3 липня 2009. 
  10. Жайворонок В. В. Бердо [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 33.