Ізюмська округа
Ізю́мська окр́уга — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Харківської губернії. Окружний центр — місто Ізюм. Налічувала 11 районів. Протягом 1924–1930 років змінювалися межі округи. Ліквідована 2 вересня 1930 року[1].
| Ізюмська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Харківська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 378 030 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Ізюм |
| [[Зображення: Карта Ізюмської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
На північному сході і сході округа межувала з Куп'янською округою, на півдні з Артемівською та Дніпропетровською, та з Харківською на заході і північному заході.
Склад округи ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (травень 2022) |
-
Карта Ізюмської округи у складі Харківської губернії, 1923 -
Карта Ізюмської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Ізюмської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення ред.
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 378 030 осіб (48,86% чоловіків і 51,14% жінок). З них 11 962 були міськими, а 366 068 сільськими жителями.
Національний склад ред.
За національним складом 83,8% населення були українці, 15% росіяни, 0,7% німці, інші національності загалом 0,5%.[2]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | німці | євреї | поляки | ||
| м. Ізюм | 9 550 | 81,2 | 13,3 | 0,2 | 2,8 | 0,6 |
| Андріївський | 44 109 | 81,3 | 18,5 | |||
| Балакліївський | 43 136 | 89,2 | 10,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Барвінківський | 43 113 | 91,6 | 2,4 | 5,2 | 0,4 | 0,1 |
| Борівський | 34 421 | 99,4 | 0,3 | |||
| Бугаївський | 19 949 | 95,7 | 4,0 | |||
| Ізюмський | 58 841 | 96,3 | 3,1 | 0,1 | 0,1 | |
| Лозовеньківський | 31 449 | 54,0 | 45,1 | 0,7 | ||
| Петрівський район | 37 126 | 59,6 | 40,1 | |||
| Савинський | 24 657 | 92,4 | 7,5 | 0,1 | ||
| Шандригайлівський | 31 744 | 73,9 | 25,7 | |||
| Ізюмська округа | 378 095 | 83,8 | 15,0 | 0,7 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад ред.
Рідна мова населення Ізюмської округи за переписом 1926 року[2]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Ізюм | 9 550 | 52,5 | 45,0 | 2,5 |
| Андріївський | 44 109 | 79,3 | 20,4 | 0,3 |
| Балакліївський | 43 136 | 87,8 | 11,4 | 0,9 |
| Барвінківський | 43 113 | 86,5 | 7,8 | 5,7 |
| Борівський | 34 421 | 97,7 | 1,6 | 0,7 |
| Бугаївський | 19 949 | 95,6 | 4,1 | 0,3 |
| Ізюмський | 58 841 | 94,1 | 5,4 | 0,5 |
| Лозовеньківський | 31 449 | 52,3 | 46,7 | 1,0 |
| Петрівський район | 37 126 | 56,1 | 43,3 | 0,6 |
| Савинський | 24 657 | 91,9 | 7,9 | 0,2 |
| Шандригайлівський | 31 744 | 73,0 | 26,7 | 0,3 |
| Ізюмська округа | 378 095 | 81,0 | 17,8 | 1,2 |
Керівники округи ред.
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.
- Ізаков (1923—.04.1924)
- Антипов (.04.1924—1925)
- Рутковський Володимир Іванович (1925—.11.1928)
- Ісакович Володимир Миколайович (.11.1928—1929)
- Мірошниченко В. О. (1929—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету ред.
- Махно Тимофій Дмитрович (1923—1924)
- Бойко Петро Дмитрович (1924—1926)
- Лихачов К. В. (1926—.11.1928)
- Остапенко І. Г. (.11.1928—.08.1930)
Примітки ред.
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання ред.
- Демоскоп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела ред.
- Верменич Я. В. Ізюмська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 428. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1. [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідник Ізюмщини : присвяч. XI Округ. З'їзду Рад / У.С.Р.Р., Ц.С.У., Ізюм. округ. стат. бюро. — Ізюм : [б. в.], 1927. — 111 c. : табл.
- Изюмский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
- Матеріяли до опису округ УСРР. Озюмська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків : [«Київ-Друк»], 1926. — VIII, 48 с. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |