Ганна Гостська

|віросповідування=

Ганна Гойська (Анна Тихонівна Єрофеєва - Козинська)
Ганна Гойська
Народилася	1530 Луцьк
Померла	1617
Діяльність	меценатка, аристократка
Рід	Козинські
Батько	Q123337511?
У шлюбі з	Василь Гойський
Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Гойська (Анна Тихонівна Єрофеєва - Козинська) (?–1617) – дружина луцького судді Василя Гойського, меценатка, фундаторка Почаївського монастиря, у якому заснувала друкарню.

Біографія

Ганна Гойська походила зі старовинного дворянського роду Козинських (дід її Грінко Мжачич Козинський в 1494 році обіймав посаду Луцького хорунжого, а батько Тихон Грінкович був Овруцьким державцем). Шляхтичка відрізнялася міцним та незалежним характером. Василь Богданович Гойський, чоловік Ганни, земський Луцький суддя, був богобоязливою православною людиною. Він помер приблизно у 1557 році. Ганна залишилась одна, дітей не мала і прожила вдовою довгий час. Вона стала багатою поміщицею, у володіннях мала Почаїв, села Орля (Урля) і Козин поблизу нього. Маєток мав великі розміри, до самого Орлянська належали села: Орля, Комнатка, Савичі і Старий Почаїв. Сама шляхтичка жила в Орлі, де був досить великий кам’яний замок, оточений озером. У 1675 року під час польсько-турецької війни татари зруйнували в Орлі замок Гойських, залишивши тільки замчище. Містечно Орля(Урля) знаходилось у 13-верствах від села Почаїв. Ганна Гойська, як і її чоловік, була глибоко віруючою людиною, відвідувала Почаївську Успенську церкву і вирішила відновити монастир, який вже існував давно, проте запустів через набіги татар, і сприяти його розвитку. Відновлення та фундація монастиря пов’язано з чудотворною іконою.

Чудотворна ікона

Т. Шевченко «Почаївська лавра»

З іменем Ганни Гойської пов’язана поява Чудотворного Образу Божої Матері. У 1559 році грецький митрополит Неофит, подорожуючи Волинню, спинився на перепочинок в замку поміщиці, скориставшись її запрошенням. Метою його поїздки був збір коштів на церковні потреби. Тут митрополит пробув кілька днів, а коли від’їжджав , залишив у подарунок Ганні Ікону Божої Матері, привезену з Костантинополя. Певно, Ганна Гойська дала багату пожертву і митрополит її благословив іконою. Хойнацький Андрій Федорович твердить, що митрополит Неофит був не греком, а слов`янином.

"Ми думаємо, що Неофит був слов`янином, південнослов`янського походження, а греком він названий по Вірі".

Про це свідчать і надписи на іконі слов’янськими літерами

Подаровану Ікону Божої Матері Ганна Гойська розмістила у домашній каплиці, де вона пробула 38 років (1559—1597). Слуги Ганни неодноразово повідомляли її, що періодично від Ікони ллється сильне сяйво. Вона не вірила до того часу, коли не побачила це на власні очі. Такою, сяючою, одного разу їй і наснилась ця Ікона. Потім ті, хто молився біля Чудотворного Образу Божої Матері, почали зцілятися. До Ганни завітав її рідний брат Пилип Козинський, який був сліпим від народження. Почувши про чудодійну силу ікони, він почав молитися біля неї і кажуть, що сталося чудо: Пилип прозрів. Це переконало Ганну Гойську, що вдома тримати таку Ікону, вона не може і перенесла чудотворну Ікону в Почаївську монашу церкву. А для того, щоб було кому опікуватись іконою, вирішила відновити в Почаєві монастир. У 1597 році відбулось урочисте перенесення ікони з маєтку до Успенської Почаївської Церкви.

Перенесення ікони із замку Ганни Гойської

На ці врочистості зібралося багато людей та було запрошено Луцького єпископа, священників, ченців. Разом з тим, Ганна Гойська зробила, 14 листопада 1597 р., фундушевий запис на Почаївський манастир, за яким подарувала монастирю великі земельні маєтки та обіцяла щорічно з почаївського маєтку Гойських підносити дари монастирю. На монастир було передано:

«1. Десять волоків орної землі (волок — це 20 десятин), 2. Ліс і сінокос при манастирі, на схід від нього, по дорозі до Крем`янця, 3. Десять кіп литовських грошей щорічно (копа — три карбованці), 4. Шість родин селян на подаровані землі для управи її, і 6. Десятина зо всякого збіжжя свого Почаївського маєтку. Шости родинам селян, приділених до землі, дано по одному волоку, цебто по 20 десятин на родину. Снопова десятина давала озимого 300 кіп, а ярового 600 кіп річно.»

В свою чергу поставила умови, щоб у монастирі було 10 осіб: 8 монахів та 2 дяки-причетники. Разом з тим, Ганна заповідала, збереження православної віри з монастирі, що було дуже важливим в умовах Берестейської унії.

"А Ігумен мусить бути чоловік Християнської Віри Східньої Церкви, Святих Правил нашого Грецького Ісповідання ... Судити незгоду в манастирі має Владика не іншого Ісповідання, а тільки Грецького, Східньої Церкви…..А на кожного, хто порушить у чому цю мою волю на некористь цього манастиря, нехай буде на нього анатема і всяке неблагословення з прокляттям».

Цим самим, Ганна Гойська дала монастиреві міцну матеріальну основу, тобто стала його фундаторкою. Не виключається, що радником Ганни був князь К. Острозький. Склавши такий фундушевий запис, Ганна Гойська, як фундаторка,мала право знайти ігумена для новозаснованого манастиря. На той час між монахами шанувався ігумен Дубенський (Іоан Залізо). Його поважали, як освіченого, чесного, ревного богомольця і разом з тим, ініціативно та меткого. Князь Костянтин Острозький випросив його з Угорницького монастиря, допомігши Ганні отримати ігумена, відповідно до її вимог.

Доля заповіту Ганни

Почаївська ікона Божої Матері

Після смерті першої фундаторки Почаївського монастиря – Анни Гойської, за її родинною лінією все майно Гойських дісталися магнатові Андрієві Фірлеєві, який перейшов із православ’я до протестантської церкви. Андрій Фірлей вирішив повернути назад маєтності, як заповідала Ганна монастирю. Він неодноразово вчиняв насильства над обителлю та ченцями у ній. У монастирі не було води. Монахи підвозили воду з джерела від села Старий Почаїв. Фірлей дав наказ своїм гайдукам не давати монахам можливості підвозити воду, розбиваючи бочки. Тоді отець Іов разом з монахами викопали іншу криницю. Це розлютило Фірлея і він вчиним черговий напад на монастир, піддавши нарузі чудотворну ікону Божої Матері, забравши її до Козина. Його безчинства тривали 25 років, поки отцю Іову не вдалось через судові позови припинити ці безчинства і змусити Андрія повернути назад до Почаївського монастиря Образ Божої Матері. Це сталося у 1647 році, польські судді були налякані козацьким повстанням під проводом Богдана Хмельницького.

Див. також

• Почаївська лавра
• Історія Почаївської лаври

Посилання

• Музеї України http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1424
• Gazeta.ua http://gazeta.ua/articles/life/_u-kijiv-privezli-pochajivsku-chudotvornu-ikonu/307430

Джерела

• Дубилко І. Почаївський монастир в історії нашого народу. Інститут дослідників Волині Ч. 57. Вінніпег, 1986. – С. 28.
• Рожко В., Чудотворні ікони Волині і Полісся. Історично-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Медіа, 2002. – 352.
• Святі преподобні отці Афанасій Афонський та Іов і Феодосій Манявські. – Хмельницький: Поділля, 2008. – 99 с.
• Свято-Успенская Почаевская лавра. Взгляд через века/ историческое повествование в словах и образах.— Почаев.: Издательство Свято-Успенской Почаевской лавры, 2007.—257 с.
• Сказание о Почаевской Чудотворной иконе Пресвятой Богородицы. – Почаев:Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 71 с.
• Український Афон. Манявський Хресто-Воздвиженський монастир. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. – 48 с.
• Огієнко І. (митрополит Іларіон). Свята Почаївська Лавра / Упоряд., передмови М.С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 2005.
• Іван Власовський. Нарис історії Української Православної Церкви. Розділ 15. Християнське життя. Монастирі. Св. подвижники й преподобномученики XVI-XVII стт. http://sambirparafia.org.ua/index.php?id=262
• Храм живоносного джерела http://www.hram.kiev.ua/print.php?id=586
• Київська православна богословська академія http://www.kda.org.ua/chudikon/322-ikona.html
• Стаття: Острів-замок, Божа гора, джерело св. Ганни http://veselka.biz.ua/ua/36/ostr-v-zamok--boja-gora--djerelo-sv—ganni
• История Почаева http://pocaewfv.aiq.ru/zaveshanie_any_goyskoy/zaveshanie_any_goyskoy.php