SimCity (2013)

відеогра 2013 року
Версія від 12:19, 17 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)

SimCity (2013) (неофіційно також SimCity 5) — відеогра жанру симулятора містобудування, а також є перезапуском популярної серії відеоігор SimCity. Офіційний анонс відбувся 6 березня 2012 року[1]. Гра вийшла 5 березня 2013 у США. 12 листопада 2013 року вийшло перше доповнення «SimCity. Міста Майбутнього», яке поліпшує ігровий процес та додає нові споруди для будівництва. 18 березня 2014 року EA і Maxis випустили десяте оновлення, яке додало в гру оффлайн-режим.

SimCity
РозробникСША Maxis
ВидавецьЗемля Electronic Arts
Жанр(и)Симулятор містобудування
ПлатформаMicrosoft Windows, Mac
Дата випускуСША 5 березня 2013 року
Європейський Союз 7 березня 2013 року
Японія 7 березня 2013 року
Режим гриОднокористувальницька гра і Багатокористувацька гра
Моваанглійська
Творці
ПродюсерКіп Катсареліс
Керівник(и)Алекс Пек
Ігродизайнер(и)

Оушен Куіглі
Крістіан Страттон
Гійом Пьер
Ден Московітц

Джеремі Дейл
Композитор(и)Chris Tiltond
Технічні деталі
РушійGlassbox
НосійDVD-диск, Origin (цифрова дистрибуція)
SimCity
Офіційний сайт
CMNS: SimCity у Вікісховищі

Ігровий процес

Багатокористувацький режим

Однією з ключових особливостей SimCity 5 є багатокористувацький режим. На одній карті можуть грати до шістнадцяти осіб, до того ж не потребується їх одночасна присутність в грі. Гравці можуть налагодити обмін ресурсами, а також будувати «загальні об'єкти», які будуть приносити користь усім. Наприклад, на виставці Е3 2012 був продемонстрований аеропорт: орієнтоване на туризм місто — отримуватиме більше гостей, а місто з розвиненою промисловістю — доповниться ще одним торговим каналом. Унікальні споруди можна звести і поодинці, але на це піде набагато більше часу і ресурсів.

Розробка

Розробкою гри займалася американська студія Maxis, яка й започаткувала серію відеоігор. Однак Вільям Райт, засновник компанії, головний дизайнер SimCity та інших ігор студії, не брав участь в розробці, оскільки почав працювати в іншій компанії — HiveMind[2].

Чутки про розробку нової SimCity ходили ще в лютому 2012 року[3]. Офіційний анонс гри відбувся 6 березня 2012 року на виставці «Game Developers Conference 2012». Через кілька днів після анонсу в магазині цифрової дистрибуції Origin з'являється можливість попередньо замовити SimCity: Digital Deluxe (спеціальне видання з різними бонусами). Згодом, інформація про гру систематично з'являлася у різноманітних блогах (на Facebook, Twitter й безпосередньо на самому веб-сайті відеогри) у вигляді роликів[4][5][6][7], присвячених ігровому процесу, і коментарів розробників.

4 червня 2012 року на виставці «E3 2012» був представлений перший трейлер, на якому були показані особливості ігрового процесу. 19 лютого 2013 року, було оголошено, що гра пішла в друк.

Після випуску

Оцінки й відгуки

Продажі

SimCity продано понад 1,1 мільйона копій за перших два тижні[8]. Станом на липень 2013 року було продано понад 2 мільйони екземплярів гри[9].

Примітки

  1. Sim City - Offiziell angekündigt, erste Bilder und Trailer - GameStar (de-DE) . Процитовано 1 жовтня 2018.
  2. Downin, Jonathan (17 листопада 2011). Will Wright unveils HiveMind. GameSpot (амер.). Процитовано 1 жовтня 2018.
  3. Sim City 5 - Ankündigung des Aufbauspiels womöglich im März - GameStar (de-DE) . Процитовано 1 жовтня 2018.
  4. SimCityEA (19 березня 2012), SimCity Insider's Look GlassBox Game Engine Introduction (coming March 5, 2013), процитовано 1 жовтня 2018
  5. SimCityEA (3 квітня 2012), SimCity GlassBox Game Engine Scenario 1: The Economic Engine (coming March 5, 2013), процитовано 1 жовтня 2018
  6. SimCityEA (17 квітня 2012), SimCity GlassBox Game Engine Scenario 2: The Water System (coming March 5, 2013), процитовано 1 жовтня 2018
  7. SimCityEA (1 травня 2012), SimCity GlassBox Game Engine - Scenario 3: Fire (coming March 5, 2013), процитовано 1 жовтня 2018
  8. SimCity Sells More Than 1 Million at Launch (англ.). Процитовано 1 жовтня 2018.
  9. SimCity sold over 2 million copies. Eurogamer.net (англ.). Процитовано 1 жовтня 2018.