Вікіпедія

Лозниця Сергій Володимирович

зросійщений інтелігент, кінорежисер та сценарист
Версія від 18:26, 13 квітня 2017, створена Oleksandert (обговорення | внесок) (→‎Фільмографія)

Сергій Володимирович Лозниця (біл. Сяргей Уладзіміравіч Лазніца, * 5 вересня 1964, Барановичі, Берестейська область, Білорусь) — український режисер документальних та художніх фільмів.

Сергій Лозниця
біл. Сяргей Уладзіміравіч Лазніца
Зображення
Сергій Лозниця, 2010
Сергій Лозниця, 2010
Дата народження 5 вересня 1964(1964-09-05) (59 років)
Місце народження Барановичі, Берестейська область, БРСР БРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Професія режисер
Кар'єра 1996 — нині
Напрям документальне кіно
Нагороди
IMDb ID 0523665
www.loznitsa.com
CMNS: Лозниця Сергій Володимирович у Вікісховищі

Біографія

Завершив середню школу в Києві. У 1981–1987 роках навчався у Київській Політехниці на факультеті систем керування з фаху «прикладна математика». У період 1987–1991 років працював науковим співробітником в Інституті кібернетики АН УРСР та перекладачем з японської. У 1991–1997 роках навчався у ВДІК на відділенні режисури ігрового кіно (майстерня Нани Джорджадзе), який закінчив з відзнакою.

2000 року працював на Санкт-Петербурзький студії документальних фільмів. Від 2001 року режисер разом з родиною мешкає в Німеччині. Зняв три повнометражні та дев'ять короткометражних документальних фільмів, а також два повнометражні ігрові художні фільми — «Щастя моє» та «В тумані». Обидва змагалися в основному конкурсі на Каннському кінофестивалі.

2011 року ретроспектива робіт режисера була показана на Міжнародному кінофестивалі документальних стрічок у Салоніках, крім того Лозниця провів майстер-клас для учасників та гостей фестивалю[1].

Фільмографія

  • «Сьогодні ми побудуємо будинок» (1996, 28 хв., Бронзовий дракон Краківського МКФ)
  • «Життя, осінь» (1998, 34 хв.)
  • «Полустанок» (2000, 25 хв., Спеціальна згадка Краківського МКФ, Срібний голуб Лейпцизького фестивалю документальних фільмів)
  • «Поселення» (2001, 80 хв., Срібний голуб Лейпцизького фестивалю документальних фільмів)
  • «Портрет» (2002, 28 хв., Срібний голуб Лейпцизького фестивалю документальних фільмів, Спеціальна згадка МКФ у Карлових Варах за найкращий документальний фільм, головна премія Фестивалю короткометражних фільмів в Обергаузені)
  • «Пейзаж» (2003, 60 хв.)
  • «Фабрика» (2004, 30 хв.)
  • «Блокада» (2005, 52 хв., премія «Ніка», Золотий дракон Краківського МКФ)
  • «Артіль» (2006, 30 хв., премія МКФ у Карлових Варах за найкращий документальний фільм)
  • «Представлення» (2008, 83 хв., Золотий ріг Краківського МКФ)
  • «Північне світло» (2008, 52 хв.)
  • «Щастя моє» (англ. My Joy), 2010 — фільм є першим українським художнім фільмом, номінованим на Каннському міжнародному кінофестивалі. Фільм є спільною продукцією кіностудій Sota Cinema Group (Україна) ma.ja.de. GmbH (Німеччина) та Lemmingfilm (Нідерланди).
  • «Чудо Святого Антонія» (2012)
  • «Лист» (2012, 20 хв.)
  • «У тумані» (англ. In The Fog), 2012 — другий ігровий фільм Сергія Лозниці за однойменною повістю білоруського письменника Василя Бикова здобув приз FIPRESCI на Каннському міжнародному кінофестивалі, головну нагороду 9-го міжнародного кінофестивалю "Золотий абрикос" (Єреван) у номінації "Ігрове кіно", приз "Найкращий фільм за версією журі" Одеського міжнародного кінофестивалю.
  • «Майдан» (2014, 130 хв.)
  • «Відбиття» — частина збірки «Мости Сараєво» (2014, 8 хв.)
  • «Подія» (2015, 74 хв.)
  • «Лагідна» (2017, учасник Основного конкурсу Каннського міжнародного кінофестивалю

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Ретроспектива Сергея Лозницы на Фестивале документального кино в Салониках, ana-mpa

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лозниця Сергій Володимирович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лозниця Сергій Володимирович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лозниця_Сергій_Володимирович&oldid=20119082