Борівецька (пам'ятка природи)
Боріве́цька — комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Кіцманського району Чернівецької області, на північний захід від села Борівці.
| 48°36′18″ пн. ш. 25°38′16″ сх. д. / 48.60510500002777690° пн. ш. 25.63802700002777968° сх. д.Координати: 48°36′18″ пн. ш. 25°38′16″ сх. д. / 48.60510500002777690° пн. ш. 25.63802700002777968° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Чернівецька область, Кіцманьський район |
| Найближче місто | Городенка |
| Площа | 20,4 га |
| Засновано | 1996 р. |
| Оператор | Борівецька сільська рада |
  Борівецька (пам'ятка природи) (Чернівецька область) | |
 | |
Площа 20,4 га. Створена в 1996 році.
Охороняється озеро природного карстового погодження з плавучими торфовими островами та рідкісними водно-болотними рослинами. Озеро розташоване у верхів'ях одного з витоків річки Совиці-Ставчанської. Водойма витягнута майже на 1 км із заходу на схід, має ширину від 100 до 300 м. Глибина у верхній частині — 1—2 м, в нижній — 3—4 м, у карстових западинах сягає 5—6 м. Основну цінність становлять торфові острови площею 0,1—1,5 га з підводною подушкою завтовшки 1,5—2 м. та деревами: вільхами і вербами заввишки до 6 м. Озеро оточує буферна зона, утворена водно-болотною, лучною та деревно-кущовою рослинністю. Озеро знаходиться в стадії евтрофікації з інтенсивними процесами відкладання органічних решток. Окрім цього тут відбувається карстовий водообмін, який зумовлений приляганням з південного боку великого карстового масиву (Борівецько-Киселівського низького плато).
У майбутньому планується включити цей заповідний об'єкт до складу майбутнього Національного природного парку "Буковина", оскільки озеро є важливою ланкою субмеридіонального екологічного кордону Буковини.[1]
Найбільше природоохоронного значення серед рослин на території пам’ятки природи мають зникаючі угруповання латаття білого (Nymphaeta albae), які занесені до Зеленої книги України, та є чи не найбільшою популяцією на території Чернівецької області. Серед інших водних угрупувань тут також зустрічаються асоціації рдесника гостролистого (Potamogeton acutifolius) та рдесника плаваючого (Potamogeton natans).
Серед прибережної водної рослинності типовими представниками є очерет звичайний (Phragmites australis), рогіз широколистий (Typha latifolia), лепешняк великий (Glyceria maxima), осока гостра (Саrех acuta), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) та інші.
Серед хребетних тварин тут виявлено близько 56 видів, найбільша частка яких припадає на птахів серед яких близько 39 видів. Серед інших представників фауни: риби – 8 видів, земноводні – 5 видів, ссавці – 3 види та плазуни 1 вид. Червонокнижні тварини та занесені до на території озера не було помічено. Особливу цінність серед птахів має поселення квака (Nycticorax nycticorax) або як її ще називають нічна чапля з родини чаплевих, який занесений в додаток 2 Бернської конвенції. Загалом тут спостерігається близько 20 видів, тварин «бернської» конвенції.[1]