Вікіпедія

Ракетні крейсери типу «Тікондерога»

Версія від 01:12, 29 листопада 2014, створена Яким (обговорення | внесок) (→‎Застосування)
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Яким (внесок, журнали) о 01:12 UTC (4958836 хвилин тому).

Крейсери класу Ticonderoga модерні крейсери захисту авіаносного ударного з'єднання Військово-морських сил США кінця ХХ ст. Вони прийшли на заміну крейсерам класу Virginia з атомною енергетичною установкою (CSGN), хоча спочатку вони повинні були посилити ці ударні ракетні крейсери у якості ракетних есмінців. Завдяки застосуванню інноваційних систем озброєння, управління вогнем AEGIS[1] стали найсучаснішими кораблями світу з можливістю атакувати повітряні, наземні, над- і підводні цілі. 27 збудованих крейсерів даного класу були найбільшою серією крейсерів, збудованих у повоєнний час, 22 з яких надалі перебувають у складі USA Navy (2010). Можуть виконувати завдання як у складі авіаносних угрупувань, так і самостійно.

Крейсери класу Ticonderoga
Ticonderoga-class cruiser
Крейсер USS Gettsyburg (CG-64) класу Ticonderoga
Служба
Тип/клас Ракетні крейсери
Держава прапора США
Належність Військово-морські сили США
Корабельня Ingalls Shipbuilding
Bath Iron Works
Закладено 1980–1994
Введено в експлуатацію 1983
Статус активні
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 9.800 т
Довжина 173 м
Ширина 16,8 м
Осадка макс. 10,2 м
Технічні дані
Рухова установка 4×газові турбіни General Electric LM2500
Гвинти 2 трилопатеві ⌀ м
Потужність к.с.
Швидкість max. вуз. (55 км/год.)
Екіпаж 387 (33 офіцери)
Озброєння
Артилерія 2×127-мм автоматична арт. система Mk. 45 Mod. 2
CG-52 при модернізації Mod. 4
Торпедно-мінне озброєння 2×3 - 324-мм ТА

Історія

 
Центр управління системи Aegis на крейсерах класу Тікондерога

Через значну вартість експлуатації у 1970-х роках відхилили плани будівництва крейсерів з атомною енергетичною установкою, повернувшись до проекту DXG. На основі досвіду проектування і будівництва есмінців класу Spruance[2] 1978 заклали головний корабель DDG 47 серії ракетних есмінців, який 1980 перекваліфікували у ракетний крейсер. Основою його системи озброєння була система AEGIS Mk7. Вона складалась з радара SPY-1A[3] з компютерною системою, що дозволяла супроводжувати біля 100 цілей і одночасний обстріл 18 з них (у класу Virginia до модернізації 2). Починаючи з шостого крейсера серії USS Bunker Hill (CG-52)[4] на крейсерах встановлювали по 2 універсальні модульні установки вертикального запуску Mk41 з 64 коморками, причому замість 3 коморок встановлено пристрій завантаження ракет. У 122 комірки можна завантажити ракети зенітні, протичовнові, крилаті Томагавк, що можуть вражати надводні і наземні цілі. Їхні кількості можуть змінювати в залежності від бойового завдання і вони здатні утримувати під контролем простір навколо корабля на 360°. У разі потреби з кожної системи Mk 41 щосекунди можна здійснити запуск ракети відповідного призначення. Наприклад, у випадку атаки ворожих літаків крейсер здатен одночасно боротись з 18 цілями на усіх напрямках без потреби перезаряджання, перенацілювання стартової системи, як у давніших системах. Крім того на крейсерах встановлено 2×4 UGM-84 Harpoon, 2 автоматичні 127-мм гармати Mk45, 2 ЗАК «Вулкан-Фаланкс», два гвинтокрили Sikorsky SH-60 Seahawk.

У 2004-2006 роках перші 5 кораблів вивели з складу флоту через слабкість озброєння, спричинену відсутністю модулів Mk41 і значними коштами на їхню реконструкцію.

Ракетні крейсери класу Ticonderoga повинні були замінити ракетні крейсери проекту CG(X).

Конструкція

 
Запуск ракети Томагаук крейсером USS Cape St. George (CG-71) в час війни в Іраку. 2003

Серія крейсерів класу Ticonderoga ділиться на 4 етапи їхнього будівництва, пов'язані із впровадженням нових систем озброєнь.

  • 1. Перші п'ять крейсерів CG-47 - CG-51 отримали ранню версію системи Aegis Combat System та спарені системи запуску зенітних ракет Mk 26 Mod 1 із запасом по 44 ракети, що стало причиною відмови від їхнього подальшого використання.
  • 2. (CG-52) - (CG-58). Застосування замість Mk 26 Mod 1 систем вертикального запуску Mk 41 з 122 ракетами різних типів, що дозволило запускати крилаті ракети BGM-109 Tomahawk. Завдяки Mk 41 у крейсерах було значно розширено бойові можливості з покриттям вогнем 360° навколишнього простору, збільшенням кількість типів озброєння з можливістю щосекунди запускати ракети класів "вода-повітря", "вода-вода", "вода-земля". Це збільшує шанси збереження корабля у бойових умовах.
  • 3. (CG-59) - (CG-64). Встановлено комп'ютери UYK-43, UYK-44, радар AN/SPY-1B[5] з більшою здатністю протистояти електронним поміхам. Разом з системою керування зброєю Mk 99 дозволяє використовувати ракети Standard на великих відстанях. USS "Monterey" (CG-61) при модернізації 1996 отримав радар SPY-1D(V), нові бойові комп'ютери, консолі, монітори, що дозволяє використати дану серію крейсерів при наступній модернізації у програмі групового бою (Cooperative Engagement Capability), антибалістичної оборони.
  • 4. (CG-65) - (CG-73). Крейсери отримали систему суперкомп'ютерів AN/UYK-43/44, інтегрально пов'язаних з усіма системами управління, озброєнь, систему візуалізації даних UYS-20, сонар SQS-53C[6] з процесором обробки звуку SQR-17[7](пасивний сонар). USS "Port Royal" (CG-73) 9 липня 1994 прийняли до складу ВМФ США, як останній 27 крейсер класу Тікондерога.

Крейсери класу Ticonderoga в стані підтримувати швидкість понад 30 вузлів. Два гребні гвинта приводять в рух чотири газові турбіни типу LM 2500 компанії General Electric потужністю 80.000 к.с. Турбіни також приводять в рух електрогенератори потужністю по 2,5 МВт. У разі надзвичайної ситуації завдяки конструкції гвинтів крейсери, йдучи на максимальній швидкості, здатні зупинитись, пройшовши свої дві довжини (бл. 340 м).

Електронне обладнання

Застосування

Основним завданням крейсерів є супровід авіаносців, тому у кожній авіаносній групі присутній хоча б один крейсер класу Ticonderoga, який за бойовою системою Aegis повинен займатись ППО та боротьбою з протикорабельними ракетами. Завдяки системі МК-41 вони здатні боротись з надводними і підводними цілями. Також вони здатні діяти самостійно, чи бути флагманами групи кораблів.

Крейсери стали на бойове чергування в період завершення Холодної війни, на заміну якій прийшли локальні конфлікти. З 1990-х років вони брали участь у війнах на Балканах, війнах у затоці, з Іраком, у Афганістані, атакуючи за допомогою Томагавків наземні цілі.

Ракетні крейсери класу Ticonderoga

№ Назва Номер Закладено Спуск на воду Порт приписки Зачислено до флоту Списаний Корабельня
1 Ticonderoga [8] CG-47 21.01.1980 25.04.1981 Паскагула[9] 22.01.1983 30.09.2004 Ingalls Shipbuilding[10]
2 Yorktown [11] CG-48 19.10.1981 17.01.1983 Паскагула 04.07.1984 10.12.2004 Ingalls Shipbuilding
3 Vincennes [12] CG-49 19.10.1982 14.04.1984 Сан-Дієго 16.07.1985 29.06.2005 Ingalls Shipbuilding
4 Valley Forge [13] CG-50 14.04.1983 23.06.1984 Сан-Дієго 18.01.1986 30.08.2004 Ingalls Shipbuilding
5 Thomas S. Gates [14] CG-51 31.08.1984 14.12.1985 Норфолк 22.08.1987 15.12.2005 Bath Iron Works[15]
6 Bunker Hill [16] CG-52 11.01.1984 11.03.1985 Йокосука 20.09.1986 2021 (план) Ingalls Shipbuilding
7 Mobile Bay [17] CG-53 06.06.1984 22.08.1985 Йокосука 21.02.1987 2022 (план) Ingalls Shipbuilding
8 Antietam [18] CG-54 15.11.1984 14.02.1986 Сан-Дієго 06.06.1987 2022 (план) Ingalls Shipbuilding
9 Leyte Gulf [19] CG-55 18.03.1985 20.06.1986 Мейпорт[20] 26.09.1987 2022 (план) Ingalls Shipbuilding
10 San Jacinto [21] CG-56 24.07.1985 14.11.1986 Норфолк 23.01.1988 2023 (план) Ingalls Shipbuilding
11 Lake Champlain [22] CG-57 03.03.1986 03.04.1987 Сан-Дієго 01.06.1988 2023 (план) Ingalls Shipbuilding
12 Philippine Sea [23] CG-58 08.04.1986 12.07.1987 Мейпорт 18.03.1989 2024 (план) Bath Iron Works
13 Princeton [24] CG-59 15.10.1986 02.10.1987 Сан-Дієго 11.02.1989 2024 (план) Ingalls Shipbuilding
14 Normandy [25] CG-60 07.04.1987 19.03.1988 Норфолк 09.12.1989 2024 (план) Bath Iron Works
15 Monterey [26] CG-61 19.08.1987 23.10.1988 Норфолк 16.06.1990 2025 (план) Bath Iron Works
16 Chancellorsville [27] CG-62 15.07.1988 15.07.1988 Йокосука 14.11.1989 2024 (план) Ingalls Shipbuilding
17 Cowpens [28] CG-63 23.12.1987 11.03.1989 Сан-Дієго 09.03.1991 31.03.2013(план) Bath Iron Works
18 Gettysburg [29] CG-64 17.08.1988 02.07.1989 Мейпорт 22.06.1991 2026 (план) Bath Iron Works
19 Chosin [30] CG-65 02.07.1988 01.09.1989 Перл-Гарбор 12.01.1991 2026 (план) Ingalls Shipbuilding
20 Hué City [31] CG-66 20.02.1989 01.06.1990 Мейпорт 14.09.1991 2026 (план) Ingalls Shipbuilding
21 Shiloh [32] CG-67 01.08.1989 08.09.1990 Сан-Дієго 24.04.1992 2027 (план) Bath Iron Works
22 Anzio [33] CG-68 21.08.1989 02.11.1990 Норфолк 02.05.1992 31.03.2013(план) Ingalls Shipbuilding
23 Vicksburg [34] CG-69 30.05.1990 07.09.1991 Мейпорт 21.09.1992 31.03.2013(план) Ingalls Shipbuilding
24 Lake Erie [35] CG-70 06.03.1990 13.07.1991 Перл-Гарбор 24.07.1993 2028 (план) Bath Iron Works
25 Cape St. George [36] CG-71 19.11.1990 10.01.1992 Норфолк 13.04.1993 2028 (план) Ingalls Shipbuilding
26 Vella Gulf [37] CG-72 22.04.1991 13.06.1992 Норфолк 12.07.1993 2028 (план) Ingalls Shipbuilding
27 Port Royal [38] CG-73 18.10.1991 20.11.1992 Перл-Гарбор 09.07.1994 31.03.2013(план) Ingalls Shipbuilding

Джерела

  • Ronald O’Rourke, CRS Raport fo Congres: Navy Aegis Cruiser and Destroyer Modernization: Background and Issues for Congress, 1 lutego 2007, Order Code RS22595 (англ.)
  • Krzysztof Kubiak. Amerykańskie krążowniki typu Ticonderoga. „Raport-wto”. 2000. nr 11. s. str. 40-43. ISSN 1479-270X (пол.)

Посилання

Примітки

  1. ↑ Aegis Combat System (англ.)
  2. ↑ Spruance-class destroyer
  3. ↑ AN/SPY-1 (англ.)
  4. ↑ USS Bunker Hill (CG-52) (англ.)
  5. ↑ AN/SPY-1 (англ.)
  6. ↑ AN/SQS-53 (нім.)
  7. ↑ AN/SQR-19 (нім.)
  8. ↑ USS Ticonderoga (CG-47) (англ.)
  9. ↑ Pascagoula (англ.)
  10. ↑ Ingalls Shipbuilding (англ.)
  11. ↑ USS Yorktown (CG-48) (англ.)
  12. ↑ USS Vincennes (CG-49) (англ.)
  13. ↑ USS Valley Forge (CG-50) (англ.)
  14. ↑ USS Thomas S. Gates (CG-51) (англ.)
  15. ↑ Bath Iron Works (англ.)
  16. ↑ USS Bunker Hill (CG-52) (англ.)
  17. ↑ USS Mobile Bay (CG-53) (англ.)
  18. ↑ USS Antietam (CG-54) (англ.)
  19. ↑ USS Leyte Gulf (CG-55) (англ.)
  20. ↑ Naval Station Mayport (англ.)
  21. ↑ USS San Jacinto (CG-56) (англ.)
  22. ↑ USS Lake Champlain (CG-57) (англ.)
  23. ↑ USS Philippine Sea (CG-58) (англ.)
  24. ↑ USS Princeton (CG-59) (англ.)
  25. ↑ USS Normandy (CG-60) (англ.)
  26. ↑ USS Monterey (CG-61) (англ.)
  27. ↑ USS Chancellorsville (CG-62) (англ.)
  28. ↑ USS Cowpens (CG-63) (англ.)
  29. ↑ USS Gettysburg (CG-64) (англ.)
  30. ↑ USS Chosin (CG-65) (англ.)
  31. ↑ USS Hué City (CG-66) (англ.)
  32. ↑ USS Shiloh (CG-67) (англ.)
  33. ↑ USS Anzio (CG-68) (англ.)
  34. ↑ USS Vicksburg (CG-69) (англ.)
  35. ↑ USS Lake Erie (CG-70) (англ.)
  36. ↑ USS Cape St. George (CG-71) (англ.)
  37. ↑ USS Vella Gulf (CG-72) (англ.)
  38. ↑ USS Port Royal (CG-73) (англ.)

Див. також

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ракетні_крейсери_типу_«Тікондерога»&oldid=15203821