Джон Шалікашвілі
Джон Шалікашвілі, повне ім'я Джон Мелчейз Девід Шалікашвілі (груз. ჯონ მალხაზ დევიდ შალიკაშვილი; англ. John Malchase David Shalikashvili; нар. 27 червня 1936, Варшава, Польща — пом. 23 липня 2011, Такома, штат Вашингтон, США) — американський генерал польського, російського і грузинського походжень, 10-й Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, 13-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, командувач 9-ю піхотною дивізією.
.svg)
.png){kind=small}
Біографічні відомості
Джон Шалікашвілі народився у Варшаві в сім'ї князя Дмитра Шалікашвілі і графині Марії Рідігер[3]. По батьківській лінії Джон є правнуком бакинського губернатора, генерал-лейтенанта Дмитра Семеновича Старосельського (1832-1884), представника того ж грузинського князівського роду, що й російський письменник-сентименталіст Петро Іванович Шаліков. В 1921 році Дмитро Шалікашвілі через Туреччину емігрує до Польщі, знайомиться з Марією Олександрівною Рідігер (1906-1993), графинею польсько-німецького походження, дочкою генерал-майора графа Олександра Олексійовича Рідігер-Бєляєва (1867-1939). По материнській лінії[4] Джон Шалікавшілі — внучатий племінник Михайла Олексійовича Бєляєва — останнього військового міністра Російської імперії.
Під час Другої світової війни батько Джона служив в Грузинському легіоні[5], який згодом був включений до військ СС, і потрапив у полон союзників в Нормандії. Його сім'я спочату до 1944 року залишалася у Варшаві, але потім виїхала до Німеччини[6]. А в 1951 — емігрували до Сполучених Штатів Америки у Піорію, штат Іллінойс. Пізніше Джон напише:
|
Коли ми прибули в Піорію, я не розумів англійської взагалі. А почав її вчити під час перегляду фільмів про Дикий Захід за участю Джона Вейна. Я ходив у місцевий кінотеатр, минаючи школу, майже кожен день... | 
|
У травні 1958 році сім'я Шалікашвілі нарешті отримала американське громадянство. У тому ж році Джон вступив до військової служби. Був відправлений до В'єтнаму. Став ветераном в'єтнамської війни. Пізніше командував об'єднаними збройними силами НАТО в Європі. У 1991 керував операцією «Provide Comfort»[7], завданням якої було надання гуманітарної допомоги курдським біженцям, що на півночі Іраку.
З осені 1993 по 1997 рік був головою Об'єднаного комітету начальників штабів США, а також організатором операції з бомбардування позицій боснійських сербів в 1995 році.
Мав звання повного генерала (4 зірки), другого після вищого звання Генерал армії США.
Пішов у відставку у вересні 1997 року. Викладав у Стенфордському університеті[8]. У 2004 — входив у передвиборний штаб Джона Керрі.
Помер від інсульту[9] у віці 75 років 23 липня 2011 року у Військово-медичному центрі на військовій базі Joint Base Lewis-McChord, яка розташована у 15 км від міста Такома (штат Вашингтон).
Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі (Вірджінія).
Сім'я
Був двічі одружений: з Джоан Зімпельман та Гунхільд Барч. Від першого союзу мав сина Бранта, випускника Вашингтонського університету, та дочку Дебру.
Також у Джона був старший брат — полковник Отар Шалікашвілі, командир 506-го десантного полку, а з 2001 року — старший військовий консультант Міністерства оборони США з питань збройних сил Грузії.
Родовід
| 16. граф Йосип Шалікашвілі | ||||||||||||||||
| 8. князь Іван Шалікашвілі | ||||||||||||||||
| 17. графиня Маріам Андронікашвілі | ||||||||||||||||
| 4. князь Йосип Шалікашвілі | ||||||||||||||||
| 18. граф Ношреван Чавчавадзе | ||||||||||||||||
| 9. княгиня Дар'я Чавчавадзе | ||||||||||||||||
| 19. графиня Ніно Вачнадзе | ||||||||||||||||
| 2. князь Дмитро Шалікашвілі | ||||||||||||||||
| 20. Семен Старосельський | ||||||||||||||||
| 10. Дмитро Старосельський | ||||||||||||||||
| 21. ? | ||||||||||||||||
| 5. Ніна Старосельська | ||||||||||||||||
| 22. граф Тадеус Гурамішвілі | ||||||||||||||||
| 11. графиня Катерина Гурамішвілі | ||||||||||||||||
| 23. Єлизавета | ||||||||||||||||
| 1. Джон Шалікашвілі | ||||||||||||||||
| 24. Михайло Бєляєв | ||||||||||||||||
| 12. Олексій Бєляєв | ||||||||||||||||
| 25. ? | ||||||||||||||||
| 6. Олександр Бєляєв | ||||||||||||||||
| 26. Олександр Далер | ||||||||||||||||
| 13. Марія Далер | ||||||||||||||||
| 27. ? | ||||||||||||||||
| 3. графиня Марія Рідігер-Бєляєва | ||||||||||||||||
| 28. Жорж Рідігер | ||||||||||||||||
| 14. граф Федір Рідігер | ||||||||||||||||
| 29. Августа фон Гунн | ||||||||||||||||
| 7. графиня Марія Рідігер | ||||||||||||||||
| 30. Юлій фон Крузенштерн | ||||||||||||||||
| 15. Софія фон Крузенштерн | ||||||||||||||||
| 31. Єлизавета Фурман | ||||||||||||||||
Галерея
-
Джон Шалікашвілі з Президентом США — Білом Клінтоном -
Джон Шалікашвілі (праворуч) з міністром оборони Вільямом Коеном (ліворуч) під час брифінгу в Пентагоні -
Джон Шалікашвілі під час своєї церемонії відставки
Примітки
- ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
- ↑ Monitor Polski 1997 nr 83 poz. 814
- ↑ "Shalikashvili seeks to have Nazi dad reburied in Georgia" The Seattle Times.
- ↑ [1]
- ↑ [2][3]
- ↑ Shalikashvili, Dimitri. Memoirs. Hoover Institution.
- ↑ GOLDSTEIN, LYLE J. (Spring 2000) General John Shalikashvili and the Civil-Military Relations of Peacekeeping. In Armed Forces & Society: An Interdisciplinary Journal, 26, p387.
- ↑ http://igdleaders.org/sections/whoweare/whoweare_leadershipcouncil.asp
- ↑ Dewan, Shaila (23 липня 2011). Gen. John M. Shalikashvili, Military Chief in 1990s, Dies at 75. The New York Times.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: John Shalikashvili |
- Shalikashvili calls for rethinking ‘don’t ask, don’t tell’
- Andrew Marble, "In Memoriam: How General John Shalikashvili 'Paid It Forward' to 500,000 Others," Joint Forces Quarterly 63 (October 2011), 4-5.
- The Life and Legacy of Gen. John M. Shalikashvili, Q&A with Shali biographer Andrew Marble (August 2011)