Кочетков Олександр Сергійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Nataliia79 (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «Кочетков, Александр Сергеевич»
Мітки: потенційно неавторитетне джерело Переклад вмісту «Переклад вмісту 2»
(Немає відмінностей)

Версія за 11:03, 23 грудня 2020


Олександр Сергійович Кочетков (рос. Алекса́ндр Серге́евич Кочетко́в; нар. 12 травня 1900, Лосіноострівська, Московська губернія, Російська імперія - пом. 1 травня 1953, Москва, СРСР) - російський радянський поет, перекладач.

Біографія

1917 року Олександр Кочетков закінчив Лосиноострівську гімназію. Згодом, навчався на філологічному факультеті Московського університету.

Олександр Кочетков почав писати вірші ще в юнацтві. З 17 років був учнем поетеси Віри Меркур'євої, потім познайомився і зблизився з В'ячеславом Івановим: «1921 року я зустрів милого, прекрасного й дивовижного Кочеткова», - писав Іванов згодом [1] . Єдиним прижиттєвим виданням віршів Олександра Кочеткова була публікація в альманаху «Золотая зурна» (Владикавказ, 1926). Його п'єси за життя не публікувалися. Водночас переклади Олександра Сергійовича широко друкувалися у радянській періодиці. як перекладач поезії і прози з західних і східних мов.

Всенародну славу Олександру Кочеткову приніс вірш «Балада про прокурений вагон», більш відомий рядком «З коханими не розлучайтесь». Вірш був написаний 1932 [2], але вперше виданий 1966 року в збірці «День поезії» за сприяння українського літературознавця і пропагандиста його творчості - Л. Озеровим. «Балада...» стала шлягером другої половини XX століття завдяки тому, що прозвучала у фільмі Е. Рязанова «Іронія долі, або З легким паром!». Рядком з «Балади» названа п'єса О. Володіна, за якою був знятий однойменний фільм. «Балада ...» була написана під враженням від випадкового порятунку: восени 1932 року, щоб відстрочити на три дні розставання зі своєю дружиною, Інною Григорівною Прозрітелевою, Олександр Кочетков здав квиток на потяг Сочі-Москва, який на станції Любліно-Дачне потрапив у аварію. Загинуло 36 осіб, постраждала 51 людина. За рішенням суду винними в катастрофі були визнані начальник станції (розстріляний), черговий станції (отримав 8 років), сторож (засуджений до 6 років ув'язнення), сигналіст (засуджений на 1 рік) [3] . У першому ж листі, отриманому Інною Григорівною з Москви, був цей вірш. Перший пік популярності ще неопублікована «Балада ...» пережила в роки Німецько-радянської війни, вірш переписували й переказували напам'ять . На думку літературознавця І. Кукуліна, «Балада» могла послужити зразком для Костянтина Симонова, який написав під час війни вірш «Чекай мене» .

Серед перекладів Олександра Кочеткова: антології народних пісень «Чарівний ріг юнака» німецьких письменників Арніма та Брентано (повністю не була надрукована), роман Бруно Франка про творчість іспанського письменника Сервантеса, поезії Гафіза, Анварі, Фаррухі, Унсарі, Ес-Хабіб Вафа, Антала Гідаша, Шиллера, Корнеля, Расіна, Беранже, грузинських, литовських, естонських поетів. Брав участь у перекладах епосів ( «Давид Сасунський», «Алпамиш», «Калевіпоеґ»).

Автор п'єс у віршах «Коперник» ( Театр Московського планетарію ), «Вільні фламандці» (у співавторстві зі С. Шервінський ), «Надія Дурова» (у співавторстві з К. Липскеровим).

Місце поховання

Урна з прахом поета похована на Донському кладовищі (колумбарій 14, секція 84) [4] [5] . До 2014 року, перед тим як поховання було виявлено членами Товариства некрополістов, урна знаходилась за склом і майже розсипалася, а напис «поет Олександр Сергійович Кочетков» було важко прочитати. Нині на тому місці встановлена плита з портретом Олександра Сергійовича Кочеткова і рядками з найвідомішого його вірші.Шаблон:Centered gallery

Бібліографія

  • Мороз. Стихи для детей. — Л.: Радуга, 1927
  • Кочетков А., Шервинский С. Вольные фламандцы: Пьеса в 5 д. и 8 карт. На темы Шарля де Костера. — М.: Гослитиздат, 1937. — 156 с., 3 000 экз.
  • Коперник: Драмат. поэма в 3 частях, 9 сценах с прологом и эпилогом / На материале и при участии проф. К. Л. Баева. — М.: Изд. и стеклогр. изд-ва «Искусство», 1938. — 131 с.
    • Николай Коперник: Драм. поэма / Под ред. и с предисл. Л. Озерова; [Ил.: Н. И. Калита]. — М.: Советский писатель, 1974. — 208 с.; портр. —10 000 экз.
  • Кочетков А., Липскеров К. Надежда Дурова: Пьеса в 4-х актах. — М.—Л.: Музгиз, 1942. — 47 с. — [На правах рукописи].
    • То же. М.—Л.: Искусство, 1942. — 103 с.
  • С любимыми не расставайтесь: Стихотворения и поэмы / [Вступ. ст. Л. Озерова; Худож. В. Борисов]. — М.: Сов. писатель, 1985. — 144 с. — 20 000 экз. Содерж.: Лирика; Драм. новеллы: Аделаида Граббе; Голова Гомера; Праздник Андерсена; Поэмы: Отрочество; За утром; Памяти поэта; Деревья.

Переклади

  • Вафа, Ахмет Эс-Хабиб. Бунт. / Пер. с индустани. — М., 1931
  • Гидаш А. Венгрия ликует. / Пер. с венгерского. — М.—Л., 1930, 1931
  • Гидаш А. Восставшая Венгрия в песнях. / Пер. с венгерского. — М., 1932
  • Вафа, Ахмет Эс-Хабиб. Предбурье. / Пер. с индустани. — М., 1933.
  • Вафа, Ахмет Эс-Хабиб. Раны горят. / Пер. с индустани. — М., 1933.
  • Гидаш А. Земля движется. / Пер. с венгерского. — М., 1934
  • Гидаш А. Мой творческий опыт рабочему-автору. / Пер. с венгерского. — М., 1935
  • Гидаш А. Новые песни. / Пер. с венгерского. — М., 1935
  • Вафа, Ахмет Эс-Хабиб. Шквал. / Пер. с индустани. — М., 1936.
  • Гидаш А. Песни о молодой стране. / Пер. с венгерского. — М., 1936
  • Церетели А. Тамар Цбиери. / Пер. с грузинского. — Тбилиси, 1948
  • Церетели А. Патара Кахи. / Пер. с грузинского. — Тбилиси, 1949
  • Элляй. Чурумчуку. / Пер. с якутского. — Якутск, 1946; М.—Л., 1954.

Література

  • Мацуев Н. Русские советские писатели 1917—1967: Материалы для биографического словаря. — М.: Советский писатель, 1981. — С. 117.
  • [Некролог] // Литературная газета. — 1953. — № 54.

Посилання

Примітки

  1. Розенфельд Б. Право на память. К 100-летию А. С. Кочеткова // «Даугава». — 2000. — № 5. — С. 142.
  2. Наталья Володихина (07/06/2017). «С любимыми не расставайтесь!» История создания легендарного стихотворения. Аргументы и факты.
  3. Известия. 1932. 31 октября
  4. Могилы знаменитостей
  5. Сайт Общества некрополистов