Ахім фон Арнім
Ахім фон Арнім | |
---|---|
Achim von Arnim | |
Портрет Ахіма фон Арніма (1803) | |
Ім'я при народженні | Carl Joachim Friedrich Ludwig von Arnim |
Народився |
26 січня 1781 Берлін, маркграфство Бранденбург |
Помер |
21 січня 1831 (49 років) Віперсдорф, маркграфство Бранденбург, Королівство Пруссія |
Поховання | |
Громадянство (підданство) |
Німеччина[1] |
Національність | німець |
Діяльність | письменник, поет |
Alma mater | Геттінгенський університет і Університет Мартіна Лютера |
Знання мов | німецька |
Напрямок | гейдельберзький романтизм |
У шлюбі з | Bettina von Arnim[d] |
Діти | Gisela von Arnim[d] і Maximiliane von Oriola[d] |
Автограф |
![]() |
IMDb | nm0901894 |
|
Лю́двіґ-Йоахі́м фон А́рнім (нім. Carl Joachim Friedrich Ludwig von Arnim; нар. 26 січня 1781, Берлін — пом. 21 січня 1831) — німецький письменник, основний представник (разом зі своїм другом Клеменсом Брентано) гейдельберзького романтизму. Його дружина Беттіна (сестра Брентано) теж була письменницею.
ТворчістьРедагувати
Арнім є автором романів «Бідність, багатство, злочин і спокутування графині Долорес» (1810), «Охоронці корони» (1817, друга частина посмертно — 1854), повістей "Ізабелла Єгипетська, перша любов імператора Карла V "(1812), «Рафаель і його сусідки» (1822, опублікована в 1824) та інших, новел «Одержимий інвалід в форті Ратон» (1818) та інших.
Разом з Брентано склав антологію народних пісень «Чарівний ріг хлопчика» (нім. «Des Knaben Wunderhorn») у трьох томах (1805–1808), які чинили значний вплив на розвиток німецької лірики XIX ст.[2]
Арнім вводить фантастику в історичну новелу («Ізабелла Єгипетська», де діють альраун і голем), поєднуються з точними історичними деталями.
Див. такожРедагувати
- 8055 Арнім — астероїд, названий на честь письменника[3].
ЛітератураРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Людвиг Ахім фон Арнім — німецький письменник-романтик
ПриміткиРедагувати
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ М. Рудницкий. Комментарии. — Избранная проза немецких романтиков. В 2-х томах. Т. 2. Пер. с нем. Сост. А. Дмитриева. Москва: Художественная литература, 1979. С. 416.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.